Село проти міліції

Зараз захистом ні в чому не винного, як вважають вишнівчани, Миколи Баб'яка займається правозахисник Василь Гончар. Чоловік вже витратив власні кошти на те, щоб у суді визнати складені протоколи про адміністративне правопорушення недійсними, дії міліціянтів - протизаконними та порушити проти них кримінальну справу.

“За 20 гривень отримав термін”

Про Миколу Баб'яка у Вишнівчику можна почути лише позитивне. Кажуть, що чоловік працьовитий, тому односельці часто кличуть його на допомогу по господарству. Микола й не відмовляє нікому: роботи у селі немає, а на руках важко хвора мама, яку через брак коштів навіть довелося забрати з лікарні...
“У Миколи доволі складна доля і якщо йому зараз не допомогти, він вже не зможе стати з колін, - розповідає Василь Гончар, котрий ось вже декілька місяців займається захистом свого односельчанина. - На його очах сусід вбив батька. Потім він одружився та розлучився, так і не маючи власних дітей. Зараз сам доглядає маму, бо допомогти йому нема кому- єдина сестра - інвалід і живе у Чемерівцях. Одним словом, нещасна людина, а тут ще на рік йому умовну судимість “впаяли” . Тоді Микола влаштувався працювати охоронцем на місцевий цукровий завод. Підприємство вже давно стояло і його, природно, почали різати та розтаскувати. Ось один із місцевих жителів також вирішив трохи заробити і попросив Миколу, котрий місяць не отримував зарплату, перекинути через паркан трохи металобрухту. За це дав йому 20 гривень. Та в результаті крадіжку викрили, металобрухт, як не дивно це звучить, повернули на територію, а Миколу засудили на один рік умовно. А тут ці протоколи про адміністративні порушення з'явилися. Ще один такий папірець, і хлопець може потрапити до в'язниці. І при цьому, усі ці папери не містять жодного правдивого слова”.

Обидва протоколи про адміністративне правопорушення, які показує Василь Васильович, були складені у червні цього року з інтервалом у три дні місцевим дільничним, капітаном міліції. У першому йдеться про те, що Микола Баб'як курив у приміщенні місцевого магазину, а вже у наступному йшлося про те, що цитуємо: “знаходився в п'яному вигляді, мав неохайний зовнішній вигляд, йшов, хитаючись, періодично падав на землю”. Таку зацікавленість персоною пересічного вишнівчанина, котрий ходив п'яний та курив, правозахисник пояснює досить просто.

“Я переконаний, що ті протоколи дільничним складалися не просто так. Таким чином працівник міліції хотів тримати Миколу в руках, щоб він, у разі необхідності, працював у різних посадовців. Я знаю про декілька випадків, коли Баб'як був вимушений задарма допомагати на будівництві декільком впливовим особам району. Одним словом, перебував у звичайному рабстві. Мені навіть довелося прихистити його у себе, бо на його адресу посипалися погрози...”.

“Про те, що я ходив п'яний селом та курив у магазині, довідався випадково”
До речі, за словами самого Микола Баб'яка, про свої адміністративні правопорушення дізнався зовсім випадково. “Мене ніхто ніколи не затримував і не складав ніяких протоколів. Нічого я і не підписував. Та й випадки, які у них описані, неправдиві, - каже сором'язливий чоловік у забрудненому від будівельного пилу одязі та взутті. - У ці дні я не те, що у магазин не заходив, навіть на вулицю не виходив і це можуть підтвердити свідки. А про протоколи довідався, коли мені зателефонували із виконавчої служби та почали вимагати сплатити штрафи у розмірі 17 та 51 гривні. Зрозуміти, що від мене хочуть, я не міг, тому дав слухавку Василю Васильовичу, що знаходився поруч...”.

За словами пана Гончара, після розмови із працівниками виконавчої служби він одразу вирішив довідатися про усі нюанси справи. Але побачити складені дільничним інспектором протоколи чи написані постанови за справою про адміністративне правопорушення заступником начальника Чемеровецького райвідділу міліції йому так і не вдалося. “Тоді Баб'як оформив на мене довіреність представляти його інтереси, і я нарешті отримав доступ до усіх протоколів, - розповідає Василь Гончар. - Цікаво, що один з них, той що стосувався куріння у магазині, був підписаний двома свідками, які самі донедавна тягнули строк. Вони кажуть, що ніякого протоколу не підписували. Один з них - Олексій Кулінець, підпис якого стоїть у протоколі, навіть паспорта зараз не має, а інший - Володимир Вельган, у своїх свідченнях, які він давав у сільській раді у серпні зазначив, що йому на підпис якийсь документ дільничний давав, та що це був за папірець так і не пояснив. Між іншим, обидва нібито свідки куріння Баб'яка у магазині у той день чоловіка навіть не бачили”.

“Підписи, зазначені у протоколах — підробні”

Ми відшукали у Вишнівчику одного із свідків, який підписав протокол. Та за словами декілька разів судимого Олексія Кулінця, у протоколі стоїть не його підпис. “Я нічого не підписував, - ділиться Олексій Іванович і, як підтвердження, почав виводити свій підпис на чистому аркуші паперу. - На протоколі стоїть не мій підпис, та й Миколи я того дня взагалі не бачив. Боюся, що через усе це у мене виникнуть проблеми з правоохоронцями...”.
До речі, за словами Василя Гончара, ще до умовної судимості та складання протоколів на Баб'яка місцевий дільничний вже мав “зуб”. Так, одного разу ніби змусив підписати Миколу чистий аркуш паперу, а нещодавно приїздив до хати його матері, щоб взяти у сина відбитки пальців.

У приватній розмові на бік Баб'яка стають й власники славнозвісного магазину. Недвозначно кажуть, що у них курити нікому не дозволено, а м'який та заляканий Микола ніколи б цього не посмів зробити. Та й мешканці самого села зібрали на захисту односельчанина вже більше 50 підписів. Усі вони в один голос твердять, що Баб'як не те, що жодного разу громадського порядку не порушував, а й п'яним його не бачили. Нині Микола Миколайович знову знайшов роботу. Його новий роботодавець на усі ті проблеми навколо порушення громадського порядку лише руки розводить. Каже, що сам готовий бути свідком чоловіка, якого знає вже не один десяток років.

“Виникли у мене питання й до другого протоколу, - каже правозахисник Василь Гончар. - Те, що ніби Микола валявся п'яний на вулиці випадково побачив сільський голова сусідньої сільської ради та, якщо не помиляюся, землеупорядник тієї ж ради. Вони ніби проїжджали повз на автівці. Коли я звернувся до них, щоб вони підтвердили, що саме вони підписували, як свідки протоколи, обидва казали, що підписи не їхні. Але коли я приїхав до їхньої сільської ради взяти завірені печаткою свідчення, то сільський голова одразу передумав і захотів давати свідчення лише у прокуратурі. Хоча у сільській раді я зустрів нашого дільничного з якимсь майором міліції. Перший одразу почав мені погрожувати. Природно, я попросив провести за цим фактом службову перевірку. Та ніяких порушень в діях міліціанта встановлено не було. Натомість нашого дільничного було переведено керівництвом до іншого села. На якій підставі? Куди?”.

Сьогодні у Василя Васильовича ціла папка копій протоколів, документів та свідчень, які повинні, на його думку, захистити односельця Миколу Баб'яка від протиправних дій місцевих правоохоронців. Перше, що зробив правозахисник - подав до районного суду адміністративний позов про скасування постанов Чемеровецького райвідідлу міліції. І справа не у сумах, які повинен сплатити його підзахисний. “Я хочу допомогти людині побороти свавілля міліцейських працівників, - каже Василь Васильович. - Остаточна мета порушити проти винних осіб, які перевищили свої повноваження, кримінальної справи. Люди повинні зрозуміти, як відстоювати свої права”.

Наша газета намагалася зв'язатися з керівництвом Чемеровецького районного відділу МВС, щоб вони прокоментував словами правозахисника Василя Гончара та інших героїв цього матеріал та надали своє бачення щодо дій колишнього дільничного села Вишнівчик стосовно складання протоколів про адміністративне правопорушення. Та під час нашого візиту до правоохоронців, черговий повідомив, що усе керівництво перебуває на засіданні в обласному центрі. Намагалися зв'язатися декілька разів з керівництвом і в телефонному режимі, зокрема із заступником начальника райвідділу, котрий виписував постанови за справою про адміністративні правопорушення пана Баб'яка і, навіть, залишили усі свої координати черговому, котрий пообіцяв, що заступник нам зателефонує щойно звільниться. Та цього так і не зробив.

P.S. До речі, коли писався матеріал, в Чемерівцях було призначене засідання суду стосовно адміністративного позову про скасування постанов про адміністративні правопорушення Миколи Баб'яка. Як повідомив нас Василь Гончар, на нього з'явилися й правоохоронці, дії яких правозахисник називає протизаконними. Проте, судове засідання було перенесено на два тижні в зв'язку з хворобою судді.