Про ставлення до обов'язкової вакцинації

Надія Сапоговська, завідуюча дитячим садком “Берізка” м. Городка:
“Взагалі я – за щеплення, їх робити потрібно. Але у нас існує невідповідність у законодавстві. З одного боку, дошкільна освіта у нас обов'язкова, з іншого - батьки мають право вибору, щеплювати свою дитину чи ні, а от до дитсадка нещеплену дитину не беруть. Тим паче, що є діти, які мають протипокази до щеплень. Чому ми обмежуємо право цих дітей отримувати освіту? Я ж не проти, щоб вони відвідували дитячий садок, бо ж для щеплених дітей нещеплені загрози не складають. Тим паче, що і ті, і ті діти разом граються у дворі, відвідують одні й ті ж магазини, кінотеатри, їздять на море. Батьки, які вирішують не робити своїм дітям щеплення, більше наражають на небезпеку своїх дітей”.

Тетяна, мати десятимісячної дитини:
“Ми з чоловіком одразу вирішили доньці робити усі планові щеплення. Але, стикнулися з іншою проблемою: вакцин, коли народилася дитина, в області просто не було. Навіть перші необхідні “уколи” від туберкульозу та гепатиту одразу після народження у пологовому будинку нам не зробили. Довелося усі планові щеплення робити із запізненням — тоді, коли вони надходили до поліклініки. Кожного разу перед щепленням мою дитину оглядає педіатр та й я сама, перед вакцинацією, спостерігаю за поведінкою дитини: наскільки вона активна, який має апетит тощо. Щоправда, коли робили у грудні чергову планову вакцинацію АКДП (щеплення проти кору, дифтерії та правця), то через декілька днів моя дитина захворіла на бронхіт. Проте, у той день коли робили щеплення, в поліклініці було дуже багато хворих дітей, тому дитина, маючи ослаблений імунітет вакциною, могла і підхопити якусь заразу. Та цей випадок нас поки не налаштував проти вакцинації. Мені здається, що побороти хворобу проти якої роблять щеплення набагато складніше, ніж витримати наслідки самого щеплення. А те, що моя дитина буде спілкуватися у дитячому садочку з дитиною без щеплень мене насторожує, бо діти є діти — граючись вони дуже тісно один з одним контактують і навіть зроблене щеплення не завжди може бути гарантією того, що дитина не захворіє при близькому контакті з хворою дитиною”.

Наталя, мати дворічної дитини:
“Я негативно ставлюся до можливої відміни обов'язкової вакцинації. Для батьків це стане додатковим стимулом, коли вони зможуть відмовитись від щеплення своєї дитини, зовсім не думаючи про оточуючих. Своїй дитині ми робимо усі планові щеплення. Як, в принципі, робили нам щеплення і наші батьки. Тоді питання про якісь відмови від вакцинації взагалі не стояли, та й ми не знали у дитинстві хвороб, якими часто хворіли наші батьки. А з відміною обов'язкової вакцинації діти, які не матимуть щеплення, стануть потенційним джерелом зараження інших. Я навіть не про щеплених дітей, а їх дорослих батьків, які вакцинації вже не мають. Звісно, що я стикалася у засобах масової інформації з випадками, коли батьки розповідають про ускладнення проти щеплень, та ці випадки поодинокі, до того ж, до сьогодні недоведено, що це були наслідки вакцинації”.

Світлана, мати дитини, якій 1,8 року:
“У нас тільки одне щеплення від гепатиту С, яке зробили ще у пологовому будинку, навіть не запитуючи дозволу, а вже потім сказали про це. У подальшому були тимчасові перебої з вакцинами, терміни вакцинації зміщувалися, і ми вирішили відмовитися від щеплень взагалі. До того ж чули з чоловіком, що бували випадки дитячої смертності після щеплення. А ще знайомі лікарі казали, що своїм дітям не роблять щеплення, бо побічні ефекти можуть виявитися навіть через багато років після нього. Мотивували це тим, що прослухали лекцію відомого професора у Москві про наслідки таких щеплень. І він категорично проти вакцинації. До того ж, траплялися випадки, коли, маючи щеплення від тієї чи іншої хвороби, дитина все-таки хворіла нею. Особисто зі мною таке було, коли я в дитинстві захворіла на кір. Думаю, було б непогано, аби батьки самі вирішували, робити щеплення чи ні, і в садочках не вимагали лист щеплень. А зміцнювати імунітет дитини можна іншими методами”.