Як і для чого безкоштовно вакцинуватися від дифтерії

На Хмельниччині зафіксовано уже два випадки захворювання на дифтерію. Влітку небезпечну недугу виявили у 21-річної хмельничанки, а в жовтні діагноз дифтерія поставили 46-річному мешканцю Чемеровецького району.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України станом на 28 жовтня 2019 року в Україні зареєстровано 10 випадків дифтерії, з них 8 — протягом жовтня.

Медики кажуть, що єдиним захистом від хвороби є щеплення. Кому потрібна вакцинація, де зробити безкоштовні щеплення, які вакцини в наявності та чи потрібно щеплення дорослим читайте ми запитали у головного епідеміолога Хмельницької області Олександра Мирного.

Що треба знати про дифтерію?

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується запаленням переважно слизових оболонок ротоглотки та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Збудником захворювання є дифтерійна паличка (коринебактерія). Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів.

Передається дифтерія повітряно-крапельним шляхом, а також через предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.

Під час епідемії дифтерії в Україні (1991-1998), спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з яких померли.

Як і коли вакцинуватися від дифтерії?

Медики наголошують, що єдиний спосіб запобігти смертельній хворобі – це вакцинуватися. Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація. Також її проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М.

Дорослі ж повинні ревакцинуватися (вакцинуватися повторно) кожні 10 років. Тобто, якщо востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити в 26 років, другу - у 36 і так далі.

Що треба знати про вакцини від дифтерії?

«Однокомпонентної вакцини від дифтерії немає, тобто зробити щеплення лише від дифтерії неможливо. Є двокомпонентні (дифтерія, правець), три-, чотири-, п’яти- і навіть шестикомпонентні вакцини (дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, гепатит і ХІБ-інфекція). Іншими словами, кожна вакцина захищає відразу від кількох захворювань», - каже головний епідеміолог Хмельниччини Олександр Мирний.

Медик каже, що в області є достатня кількість вакцин від дифтерії індійського виробництва.

Яка різниця між індійськими та європейськими вакцинами?

«Неодноразово чув, що багато хмельничан вважають цю вакцину поганою і тому шукають європейські аналоги. Різниця між ними полягає в тому, що в індійській трикомпонентній вакцині АКДП (кашлюк, дифтерія, правець) кашлюковий компонент є цільноклітинний, а в інших – кашлюкового компоненту є значно менше. Але на мою думку, така вакцина не дає настільки міцного імунітету проти кашлюка, як цільноклітинна. У тих країнах, де рівень вакцинації низький і шанси захворіти на кашлюк дуже високі (Україна належить до таких), ВООЗ рекомендує дітям саме цільноклітинну вакцину, бо вона дає міцніший імунітет», – пояснює Олександр Борисович.

Чи бувають ускладнення від індійських чи європейських вакцин?

Деякі батьки після вакцинації дітей кажуть, що діти скаржаться, що у них тягне ногу чи вона болить, може навіть піднятися температура. Особливо нарікають на індійські вакцини.

«Це не ускладнення, це реакція організму на вакцину. Місце, де вводили вакцину, може почервоніти, припухнути, іноді справді діти скаржаться, що болить нога, температура може підстрибнути до 39°C, але за два-чотири дні все безслідно проходить і дитина має надійний захист від хвороб. І це порівняно ніщо з тим, які ускладнення може дати дифтерія», – каже Олексанадр Мирний.

Така реакція організму, за словами лікаря, є здебільшого на вакцину АКДП, до складу якого входять кашлюкові антигени. Саме вони дають таку реакцію. Але абсолютна більшість дітей переносять цю вакцину цілком спокійно. Інші індійські вакцини, де немає кашлюкового компоненту, такої реакції не дають.

«Приблизно такий же рівень реакції організму – близько 1% щеплених – спостерігається при щепленні будь-якими вакцинами, незалежно від країни виробника. Зрештою, і індійські вакцини, як твердять медики, вироблені за європейськими стандартами. Завод в Індії, де виробляють АКДП, побудували європейці і вимоги до виробництва вакцин – європейські. Цей завод сертифікований GMP, а це означає, що його продукція має найвищий рівень надійності. Виробництво вакцин постійно контролює ВООЗ, інші всесвітні організації», - каже Олександр Борисович.

Як від дифтерії вакцинуватися дітям та дорослим?

Аби захистити дитину від дифтерії, потрібно її вакцинувати у 2, 4 і 6 місяців, а потім – у півтора року. У 6 років дитині вводять двокомпонентну вакцину проти дифтерії і правця (без кашлюка). А далі кожні 10 років треба проводити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії.

«Дорослі, яких щепили в дитинстві згідно з календарем щеплень, повинні кожні 10 років робити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії. Для цього вони повинні прийти до свого сімейного лікаря, який прореве огляд пацієнта і дасть направлення на вакцинацію. Вона безкоштовна і є в наявності в усіх поліклініках та амбулаторіях. Медсестра, яка зробить щеплення, повинна попередити про основні правила, яких потрібно дотримуватися після процедури – зазвичай це не мочити місце ін’єкції впродовж трьох діб», - каже Олександр Мирний.

Рівень вакцинованого населення Хмельниччини низький

На Хмельниччині рівень вакцинованих дорослих від дифтерії та правця досить низький і становить 49 відсотків, каже головний епідеміолог області. Для формування колективного імунітету необхідно, щоб 95-98% всього населення були вакциновані.

«Щодо дітей, то рівень їх вакцинації до року становить 67 відсотків, у 18 місяців – понад 73 відсотки, 6 років – 66 відсотків, 16 років – 75 відсотків», - каже Олександр Борисович.