Болять суглоби: як проявляє себе ревматоїдний артрит і що треба знати про хворобу

Хвороби суглобів — одне з найпоширеніших захворювань сучасності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вони — у четвірці лідерів після серцево-судинних, онкологічних захворювань та цукрового діабету. Й статистика свідчить, що суглоби турбують не лише людей старшого віку, все частіше на проблеми із суглобами скаржаться молоді.

Мабуть, кожен чув про таке захворювання як артрит. Проте існує чимало різновидів цього захворювання, й саме від правильного діагнозу залежить ефективність лікування. Ми попросили завідуючу ревматологічним відділенням обласної лікарні, кандидата медичних наук Наталію Урсол розповісти про один з видів артриту — ревматоїдний.

— Наталю Борисівно, розкажіть, що таке артрит і чим вирізняється саме ревматоїдний.

— Артрит — це загальна назва запальних процесів у суглобах. Сучасній медицині відомо дуже багато видів артриту: подагричний, ревматоїдний, гнійний, анкілозивний спондилоартрит, а також артрити, пов'язані з іншими захворюваннями, — при урогенітальних інфекціях, інфекційних захворюваннях, пов'язані з ЛОР-інфекціями. Тож коли діагностується запалення суглоба, потрібно з'ясувати, який саме це артрит, адже підходи до лікування різні. Ревматоїдний артрит — це хронічне аутоімунне захворювання, тобто це означає, що в організмі людини є певні порушення в імунній системі. При цьому імунна система починає “боротися” сама з собою. Ревматоїдний артрит — хронічне невиліковне захворювання, яке триває роками. Його можна тільки контролювати.

— Симптоми усіх видів артритів подібні?

— Будь-який артрит насамперед проявляється болем та набряком суглоба. Але локалізація різна. При одних артритах частіше вражаються дрібні суглоби, при інших — великі. Подагра, приміром, “полюбляє” суглоби стоп.

— А які суглоби вражає ревматоїдний артрит?

— Це захворювання має свої клінічні особливості, які дозволяють запідозрити саме цей вид артриту. Найчастіше вражаються дрібні суглоби кистей і стоп. Ураження зазвичай симетричне — вражаються суглоби на правій та лівій кінцівці. Крім того, майже усі пацієнти скаржаться на тривалу ранкову скутість — людині потрібна година і більше, щоб розрухатися. Це — найхарактерніші клінічні прояви ревматоїдного артриту. Також хворі суглоби набрякають, вони болючі, особливо при рухах.

— Як часто діагностується ревматоїдний артрит?

— За світовими даними, на ревматоїдний артрит страждає 1-2 відсотки населення. Значно частіше хворіють жінки. Це захворювання зазвичай проявляється в дорослому віці, хоча існує і дитячий, так званий ювенільний ревматоїдний артрит. Але це окреме захворювання.

— Якщо це аутоімунне захворювання, то воно передається генетично?

— Так, є певні гени, які відповідають за появу цього захворювання. Вони розташовані в різних локусах (місце розташування гену в хромосомі). Тому клінічні прояви та перебіг хвороби у пацієнтів різняться. В одних хвороба протікає у легкій формі, людина періодично підліковується і може вести звичайний спосіб життя, працювати. А у деяких людей одночасно вражається багато суглобів, і дуже швидко настає інвалідність. На жаль, вплинути на ці гени ми поки що не можемо. Тому лікування полягає у тому, щоб контролювати запальний процес.

— А що може стати пусковим механізмом для розвитку хвороби?

— Це можуть бути вірусні інфекції, інколи — бактеріальні, а також стресові ситуації, тривале перебування на відкритому сонці. Ці чинники можуть “запустити” аутоімунний механізм, який провокує розвиток артриту.

— Якщо є генетична схильність до ревматоїдного артриту, то запобігти хворобі не вдасться?

— Швидше за все, що так. Завдання лікаря — разом з пацієнтом розробити індивідуальний план лікування і його дотримуватися. Дуже важливо постійно приймати ліки, які не дозволяють прогресувати аутоімунному запаленню і, відповідно, не дають руйнуватися суглобам, запобігають інвалідизації.

— Які потрібні діагностичні обстеження?

— Насамперед призначаємо комплекс лабораторних обстежень, щоб виявити ознаки запального процесу. Також призначаються імунологічні обстеження для виявлення специфічних антитіл. Можливо, потрібна ультразвукова діагностика, яка дозволяє виявити надлишкову рідину у суглобі — як прояв активного запального процесу. Рентгенографія суглобів проводиться при тривалому процесі, тобто на початку захворювання рентгенологічно змін у суглобах не видно.

— Хвороба швидко прогресує?

— У кожного по-різному. Але у більшості пацієнтів хвороба прогресує повільно.

— Ви кажете, що першими вражаються дрібні суглоби. А далі можуть вражатися інші?

— Так, надалі можуть вражатися ліктьові, гомілково-ступневі, колінні, кульшові, плечові і навіть суглоби хребта. Хоча бувають випадки, що першими страждають, приміром, колінні чи гомілково-ступневі. І це утруднює встановлення діагнозу.

— Хвороба завжди вражає багато суглобів, чи можуть хворіти лише дрібні?

— З часом у патологічний процес втягуються все більше суглобів. Особливо якщо людина не дотримується порад лікаря або ж призначене лікування виявляється неефективним.

— Лікування медикаментозне?

— Аутоімунні захворювання не можуть лікуватися психологічно чи фітотерапевтично. Обов'язково призначаються спеціальні препарати, здебільшого у формі ін'єкцій, які зменшують активність аутоімунного запалення. Якщо людині встановлено діагноз ревматоїдний артрит, їй потрібні постійні періодичні консультації лікаря-ревматолога, який коригуватиме лікування. В останнє десятиліття з'явилися нові, надзвичайно потужні та ефективні препарати. При ревматоїдному артриті в організмі людини виробляється патологічні білки, які постійно підтримують запалення і викликають болі, набряки й усі інші негативні зміни в організмі. Сучасні ліки безпосередньо блокують ці патологічні білки.

— Ці препарати доведеться приймати протягом усього життя?

— Так, при застосуванні препаратів, особливо сучасних біологічних, можна досягти тривалої ремісії — коли людина практично не відчуває болю, зникають набряки, нормалізуються лабораторні показники, вона може працювати, вести звичайний спосіб життя. З часом можливе зменшення доз або збільшення інтервалів між введенням цих препаратів. Але зовсім від них відмовитися не вдасться. Є препарати для ін'єкцій і таблетовані. Проте останні досить дорогі. Дітям, які хворіють на ювенільний ідіопатичний ревматоїдний артрит і потребують біологічної терапії, вартість препаратів компенсується коштом державного чи обласного бюджетів. І коли ці діти стають дорослими, частково виділяються кошти на їхнє лікування.

— У яких випадках потрібне хірургічне лікування?

— Якщо тривалий запальний процес призвів до руйнування суглоба і він перестав працювати. Тоді ми скеровуємо пацієнтів у травматологічне відділення на операцію з ендопротезування, тобто заміни суглоба на штучний. Однак протезування не зупиняє патологічний процес, тому лікування потрібно продовжувати, щоб вберегти інші суглоби.

— Чи допомагає фізіотерапія, санаторне лікування?

— На тлі основної медикаментозної терапії корисне реабілітаційне лікування в санаторіях. Фізіотерапія теж посідає певне місце. Але застосовувати її можна в неактивній фазі захворювання і як додаток до основного лікування. Дуже важливо для таких хворих зберігати фізичну активність. Звичайно, у активній фазі хвороби фізичну активність слід зменшити. Але після стихання запального процесу можна займатися посильною фізичною працею, виконувати спеціальні вправи.