Хто виходить із стін Хмельницького центру професійної технічної освіти торгівлі та харчових технологій

Напередодні відвідання Хмельницького центру професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій зустрів подільського музикознавця й поета Тетяну Бєлову.
“На одній із музично-поетичних програм проекту «Alter edo», - згадала вона, - який ми реалізуємо в обласному художньому музеї, я була приємно вражена глибиною усвідомлення теми групою учнів цього навчального закладу. Все, про що говорила музика і розповідав музикознавець, що звучало в поезії Ліни Костенко, інших серйозних поетів, слухачі сприймали як однодумці учасників проекту. Дивно, але майбутні кулінари виявилися підготовленішими від багатьох студентів вузів”.
Її здивування десь передалося й мені, та тільки до завтра.
“На мою думку, - почув від директора центру Тамари Філіпчук, - виховний процес має бути основним. Адже людина, яка засвоїла високі моральні і культурні цінності й сама досягла відповідного рівня, яка в основу життя ставить любов до свого народу, своєї країни, - вона й будує його навколо цих принципів. А відтак, стане вона кухарем, будівельником чи продавцем, неодмінно збереже честь українця і своєї родини, честь колективу, що її виховав...”
“Але ж ви й учнів на перший курс приймаєте з певною підготовкою?” – перебив я.
“Далеко не завжди. Адже виховна робота з дітьми в нас нині таки слабка. Немає доведених до цього рівня ідей, дитячих і молодіжних об’єднань, які б ці ідеї обстоювали, немає принципів...”
“Чому ж, загалом усе це в нас є...”
“А роботи по втіленню цих принципів у життя – нема. Дитину ж треба вести, як громадянина і патріота, починаючи з дитячого садка”.
“Як раніше, коли були жовтенята, піонери, комсомольці?”
“От-от. Ми здобули чимало зальнолюдських цінностей, але скільки втратили! Такого, що конче в тій чи іншій формі треба відновити. Та це лише відповідь на ваше питання. Ми ж не скаржимося, а працюємо, й багато чого, вважаю, досягли...”
І результати роботи педагогів центру справді видно не тільки по естетичному рівневі його учнів.

Вперше в області

Хоча, звичайно, тут із задоволенням вам розкажуть про перше місце з художньої самодіяльності в загальному заліку між учнями ПТНЗ (професійно-технічних навчальних закладів) області, про перемоги в окремих жанрах, та не забудуть і про спортивні нагороди. Про загальне третє місце по спорту, між іншим, серед ПТНЗ області. Адже вся ця робота справді розглядається в центрі заодно з загальнолюдським і патріотичним вихованням.
Без нього ж тут не уявляють виконання основного завдання – підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. І в цьому теж – високі відзнаки учнів у фахових усеукраїнських та обласних конкурсах. Цьогоріч, наприклад, Лілія Яремчук перемогла в обласному й зайняла призове місце у Всеукраїнському конкурсі кондитерів серед учнів ПТНЗ...
Знайомлячись із роботою навчального закладу, я не раз пригадував зустріч із знайомим музикознавцем. Бо коли її найбільше вразив високий рівень естетичної підготовки його учнів, то мене – звичайні, здавалося б, дані про тих, хто цей рівень готував, - про педагогів центру. Адже таке теж не всюди побачиш: більше 60 відсотків колективу працює понад 15-20 років і майже 40 - його керівник. З них 27 років – директором!
Уявляєте? Мінялася влада і напрями державної політики, мінявся державно-політичний устрій, навіть держава розвалилася й народилася інша, - а Тамара Павлівна незмінно несла свій нелегкий і, здебільшого, невдячний хрест.
От і не дивно, що нині не один новаторський крок у центрі характеризується ємкою й достойною фразою: вперше в області. Скажімо, тут першими запровадили модульну методологію навчання, й ініціатором, до речі, була Тамара Павлівна. Так само першими, і теж з ініціативи директора, почали застосовувати елементи дуальної системи.
У сумі з цих та ще багатьох неназваних факторів і народжуються успіхи навчального закладу, про які давно говорять уже не тільки на терені області. Та й у мене, коли по правді, хоч відвідав його вперше, він на слуху вже не перший десяток літ.
Олександр ШЕЛЕПАЛО.