Цей день в історії Хмельниччини: 19 січня

Так у Кам’янець-Подільському одна з вулиць носить імя Михайла Драй-Хмари. Що відомого поета, філолога та перекладача з Черкащини пов’язує з містом над Смотричем?

У вересні 1918 року Михайло Драй-Хмара на запрошення Івана Огієнка, приїздить у місто і починає працювати на кафедрі слов’янознавства новоутвореного Кам’янець-Подільського державного українського університету. Саме в Кам’янці-Подільському Михайло Драй-Хмара сформувався як український поет. Він друкує свої поезії та переклади в альманасі «Буяння», журналі «Нова думка», газеті «Червона правда». На жаль, багато перекладів Драй-Хмари було знищено в застінках НКВД. У 1921 році Кам’янець-Подільський університет було реорганізовано в Інститут народної освіти. Умови праці сталий несприятливими: більшовицькі обшуки серед викладачів і студентів, арешти, конфіскація книг. Згодом кількох викладачів, серед них і Михайла Драй-Хмару, звільнено з роботи.

У 1923 році у місті над Смотричем у Михайла та його дружини Ніни народилася донька Оксана. Тоді він з родиною повертається до більш спокійного Києва. Та вже у лютому 1933 року за звинуваченням у причетності до контрреволюційної організації у Кам’янець-Подільському університеті, Михайло Опанасович був заарештований. На цей раз обійшлося допитом, і через три місяці його відпустили. Вдруге поета заарештували 4 вересня 1935 року, він отримав п’ять років колимських таборів.

У жовтні 1939 року дружина Михайла Драй-Хмари отримала офіційне повідомлення про те, що 19 січня 1939 року її чоловік помер. У документах про його реабілітацію після перевірки табірної справи у Магаданській області зазначено, що смерть настала “від ослаблення серцевої діяльності”. Втім, один із колишніх політв’язнів у своїх спогадах описав цілком інші обставини загибелі – нібито поет сам став на місце смертника під час одного з чергових розстрілів кожного п’ятого в шерензі, врятувавши цим молоду людину. Місце його поховання залишається невідомим.

19 січня 1939 року у радянському концтаборі помер український поет, перекладач та публіцист – Михайло Драй-Хмара.

19 січня 1797 року, згідно з Лікарським статутом, заснована Подільська губернська лікарська управа. Її створили для нагляду за санітарним станом губернії, за лікарнями, військовими шпиталями, 93 приватними лікарями і аптекарями та їх учнями. Також лікарська управа брала участь у судових слідствах (медичних експертизах), в рекрутських наборах, у визначеннях дієздатності. Управа складалась з лікарського інспектора, оператора і хірурга. Ліквідована Подільська губернська лікарська управа 9 лютого 1861 року. Її функції після того перейшли до лікарського відділення губернського правління.

Цього року 19 січня виповнюється 175 років з дня народження польського історика, генеалога, дослідника історії правобережної України Казімежа Фердинанда Пуласького.

Історик народився в маєтку Борушківці (нині село Любарського району Житомирської області). Навчався в гімназії у Варшаві, універститетах у Празі та Відні. Майже пів сотні років жив у власному маєтку в селі Завадинці (нині село Городоцького району Хмельницької області). Однак у 1918 році маєток спалили, разом з ним згорів зібраний Пулаським родинний архів. Після того історик переїхав у польське місто Познань. Там він і помер у 1926 році, похований на місцевому старому гарнізонному цвинтарі.

У працях Казімежа Фердинанда Пуласького є чимало матеріалів до середньовічної та ранньомодерної історії України. Він є автором досліджень з генеалоії та політичної історії Польщі 15–18 століть. Основні праці: «Київські воєводи в 15 і 16 столітті» (1876), «Хроніка польських шляхетських родів Поділля, Волині й України» (т. 1, 1911), «Історичні нариси і розшуки» (т. 1–5, 1887–1909), «Стосунки Польщі з Татарщиною від середини 15 ст.» (т. 1, 1881), в яких вміщено матеріали, що стосуються історії України, зокрема історії козацтва, української шляхти, окремих місцевостей та документи до історії Барської конфедерації 1768.