Цей день в історії Хмельниччини: 5 червня

5 червня 1770 року розпочалося написання літопису Сатанівського монастиря. Роботу над літописом розпочав уніатський ігумен Сатанівського монастиря М.Сильницький. Написання велося до 1793 року.

Точна дата заснування Сатанівського Свято-Троїцького монастиря невідома. Відомо, що печеру, з якої виріс монастир, заселив у 839 році чернець з Афону, який нібито був учнем святих Кирила і Мефодія. Пізніше до нього приєдналося ще кілька монахів, які і звели стіни монастиря.. І таким чином народився печерний монастир з Троїцькою церквою в тій же печері. В 1460 року зведено кам’яну церкву в ім’я Святої Трійці, яка збереглася до нашого часу. 1871 року у дзвіниці було встановлено дзвін вагою близько 600 кілограмів. Коли в нього дзвонили, та було чути і в Сатанові.

Детальніше про Свято-Троїцький монастир у Сатанові, його підземну церкву, камінь, що зцілює, та унікальну фреску «Страшного суду», читайте у нашому матеріалі.

5 червня 1608 року у Панiвцях (село Кам'янець-Подільського району) друкар Лаврентій-Василь Мелехович видав книгу, з якої почалося книгодрукування в нашій області. Саме в 1608 році магнат Потоцький вирішив організувати у своєму маєтку у Панівцях кальвіністську школу i запросив друкаря Малаховича для організації друкарні. Ця друкарня, до речі, стала першою на Поділлі. В цей час діти друзів Потоцького справляли своє весілля. I Потоцький замовив для них епіталаму (весільна пісня). Семе її видали у новій друкарні. «Епіталама на честь Iоанна Поляновiя i Анни Старицької» за обсягом і форматом вона була схожа на поему, написана латинською мовою. В ній розповідалось про славних предків молодят та висловлені найкращі побажання.

Будівля кальвiнiстської школи у Панівцях де відкрилась перша на Поділлі друкарня. Фото: risu.org.ua

5 червня 1812 року, коли царський уряд оголосив указ про формування козачих полків, Кам’янець-Подільський став центром формування 4-го козачого полку, в який охоче записувались місцеві жителі. За 40 днів полк був сформований повністю і у кількості 1200 чоловік під командуванням полковника Мініцького, відправлений у 3-ю Західну армію. Полк відзначився у Вітчизняній війні 1812 року. Паралельно з полком у повітах Подільської губернії почали формувати ополчення “Лісова сторожа”. Його сформували з місцевих мешканців. «Лісова сторожа» прирівнювалася до козаків і нараховувала 354 чоловіки. Ополченці проводили розвідку, супроводжували військовополонених та доставляли провіант в 3-ю армію.

З 1824 року 5 червня у Проскурові (нині Хмельницький) розпочинався наймасштабніший «річний ярмарок». Він тривав тиждень. В ці дні із навколишніх сіл і містечок з’їжджалися поміщики, купці, ремісники, селяни — вони продавали й купували товари, укладали угоди, домовлялися про наступні торги. Одночасно працювали атракціони, виступали бродячі актори, приїжджав цирк або звіринець, вдень і вночі приймали відвідувачів численні харчевні. Проходив «річний ярмарок» на площі, яку називали Хлібна, розташовувалась вона на місці сучасного скверу імені Тараса Шевченка.
У 1888 році влада міста прийняла рішення перенести головну торгову площу ближче до вокзалу — на пустир, де нині розташовані корпуси міської лікарні. Хлібну площу віддали для розквартирування підрозділів 46-го Дніпровського піхотного полку.

У 1928 році 5 червня у Кам’янці-Подільському відкрили стадіон, який 1956 року перетворено на навчально-спортивну базу факультету фізичного виховання педагогічного інституту. На місці де облаштували стадіон спочатку був пустир, де перепродували худобу та навчали верхової їзди козаків. Новий стадіон передали школі перепідготовки офіцерського складу прикордонних військ. А коли у 1953 році школу закрили, стадіон передали на баланс інституту.

5 червня 1899 року газета «Волынь» повідомила, що у повітовому місті Заславлі (нині – Ізяслав) з’явився перший парк відпочинку. «Завдяки ініціативі колишнього волинського губернатора Трепова і стараннями місцевої адміністрації, наш Заславль прикрасився невеликим бульваром та міським садом, де принаймні, містяни мають можливість подихати свіжим повітрям і погуляти, не витрачаючи час на виснажливі подорожі за місто, в ліс» - писало видання. Загалом міста Хмельницької області тривалий час мали надзвичайно занедбаний вигляд. Лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття почався благоустрій: бруківка, вуличне освітлення та паркові території.

5 червня у 2011 році на хмельницькому стадіоні «Поділля» відбувся прощальний матч колишнього голкіпера хмельницького футбольного клубу Олександра Гуменюка. Того дня на поле вийшли команди «Поділля усіх часів» та «Друзів Гуменюка». Мир, дружба не спрацювали. «Поділля усіх часів» здолало «Друзів Гуменюка» з рахунком 3:0. Сам Олександр Гуменюк пішов з поля, сховавши свої очі, накривши голову футболкою.

5 червня 2018 року відбулася презентація техніко-економічного обґрунтування реконструкції аеропорту «Хмельницький». Презентувати його приїхав керівник товариства, яке розробляло проекти реконструкції Львівського, Донецького, Харківського аеропортів Андрій Ганкевич. За його словами, реконструкція аеропорту Хмельницький і перетворення його на міжнародний аеропорт з пасажирських/вантажних перевезень може зайняти, відповідно до розрахунків, від трьох (оптимальний сценарій реалізації) до 7 років (тривалий сценарій реалізації).