ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 29 вересня

Історія 1530
29 вересня 1866 року народився Михайло Грушевський - видатний український історик, перший Президент України
29 вересня 1866 року народився Михайло Грушевський - видатний український історик, перший Президент України. Фото: з архіву

Події краю, які увійшли в історію.

У 1442 році 29 вересня було утворено Кам'янецьке або Подільське генеральне староство. Це адміністративно-територіальна одиниця королівських володінь, в часи, коли Поділля входило до складу Королівства Польського та Речі Посполитої. Утворене силою привілею короля Владислава III для Теодорика з Бучача, згідно з яким Кам'янецьке староство, в силу свого стратегічного і прикордонного статусу, ставало генеральним. Центральним містом був Кам'янець на Поділлі - садиба старости і гродського суду (старостинське судочинство). Королівським намісником - генеральним старостою - від самого початку були найбільш довірені особи короля.

Подільське генеральне староство створювалося насамперед за прикладами генеральних староств Руського та Великопольського. До складу Подільського генерального староства, входили замки у містах: Кам'янець, Летичів, Рів (нині Бар), Ялтушків, Хмільник, Скала, Бакота, Меджибіж. Влада старости поширювалася на все Подільське воєводство. Особливістю функціонування староства було право від імені короля робити застави королівщин на суму до 50 гривень польської монети. Це було пов'язано з потребою осадження на цій території шляхти, котра мала нести службу з охорони кордону. Окрім цього, староство ставало джерелом наповнення королівської скарбниці.

Деякі з вищенаведених населених пунктів у першій половині XVI століття виокремилися в центри староств (Рів (Бар), Хмільник, Скала) зі своїми старостами.

Центральним містом був Кам'янець на Поділлі - садиба старости і городського суду. Фото: з k-p.net.ua

29 вересня 1866 року народився Михайло Грушевський - видатний український історик, перший Президент України. Уперше до Кам’янця-Подільського Грушевський прибув улітку 1891 року. Тут він працював у фондах Давньосховища над документами з Історії Барського старостаства, вивчав минуле Поділля, заприятелював з Юхимом Сіцінським та іншими місцевими краєзнавцями. За повідомленням «Подольських епархіальних ведомостей» за 1892 рік, Михайло Грушевський подарував історичному музею свою книгу «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця Х1У ст.» (1891 рік). Згодом він надіслав книги і відбитки статей «Опис подільських замків 1494 року», «Королівський дозвіл на викуп Камінецького староства 1456 року», «Барське староство» та ряд томів його головного видання «Історія України – Руси». На жаль протягом 30-60-х років XX століття це зібрання творів Грушевського у музеї неодноразово вилучалося різними «комісіями» по боротьбі з націоналізмом в Україні. В результаті ця цінна колекція втрачена для сучасників.

Пізніше, півтора місяці (від 14 лютого до 31 березня 1919 року) Михайло Грушевський знову мешкав і працював у Кам’янці-Подільському. Цей візит у Кам'янець для Михайла Сергійовича був дуже важливим. Автори біографічного нарису «Михайло Грушевський» - Юрій Шаповал та Ігор Верба писали: «Це був його останній шанс залишитися у великій політиці, стати біля керма державного управління. Очевидно, цей план визрів у нього в самому Кам’янці і посилювався з падінням авторитету Директорії УНР. Очоливши кам’янецьку опозицію, колишній голова Української Центральної Ради прагнув повернутися до державного керма, але програв».

Діяльність та публікації Михайла Сергійовича в місті над Смотричем найкраще висвітлено в другій книзі четвертого тому 50-томного зібрання творів Грушевського, де вміщено суспільно-політичні статті, написані з листопада 1918 до жовтня 1926 року. Вийшов цей том 2013 року в Львові.

До речі, 7 листопада 2017 року на фасаді хмельницького залізничного вокзалу встановили меморіальну дошку відомому історику Михайлу Грушевському. Присвятили подію до 100-річчя Української революції. Автор меморіальної дошки скульптор Роман Албул. За словами місцевого краєзнавця Сергія Єсюніна, Грушевський двічі побував на хмельницькому вокзалі. Один з таких візитів був у 1891 році, коли ще молодий Михайло Грушевський працював над своєю дисертацією, і приїхав на станцію Проскурів, а звідти вже відправився в Кам'янець-Подільський, де був декілька тижнів.

29 вересня 1967 року Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти України видало наказ про організацію в Хмельницькому технологічного інституту побутового обслуговування (нині Хмельницький національний університет). Власне, все почалося з того, що в 1962 році в місті був відкритий загальнотехнічний факультет Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова, на базі якого, наказом Мінвузу УРСР від 29 вересня 1967 року №593, організований Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування. Основне завдання його полягало в підготовці висококваліфікованих фахівців для підприємств системи побутового обслуговування.

За цей час вищий навчальний заклад пройшов складний шлях розвитку, реорганізувався у Технологічний інститут, Технологічний університет Поділля, згодом – у Хмельницький державний університет, а у 2004 році – в Хмельницький
національний університет.

До речі, у рік заснування в інституті побутового обслуговування навчалося понад півтори тисячі студентів, працювало 60 викладачів. В арсеналі інституту було два навчальних корпуси та гуртожиток на 180 місць. Сьогодні, Хмельницький національний університет один з найбільших на Поділлі вищих навчальних закладів, який готує спеціалістів із багатьох галузей.

29 вересня 1967 року Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти України видало наказ про організацію в Хмельницькому технологічного інституту побутового обслуговування (нині Хмельницький національний університет). Фото: khnu.km.ua

29 вересня 2011 року нетішинський журналіст Олександр Шустерук встановив національний рекорд. У селі Оженин Острозького району на подвір’ї школи він змайстрував піраміду з кулькових ручок. До встановлення рекорду долучилися учні та вчителі школи, які ще з 1 вересня готувалися до рекорду, збираючи ручки. Піраміда мала три метри у висоту та по три метри по периметру, а загальна протяжність викладених ручок склала 228 метрів. Всього на створення піраміди використали 1627 кулькових ручок. Рекорд зафіксовано у Книзі рекордів України представниками з Києва.

29 вересня 2011 року нетішинський журналіст Олександр Шустерук встановив національний рекорд. Фото: Олександра Шустерука.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую