15 січня: історія, події та факти

Цього дня 224 років тому з’явився капелюх «циліндр». Саме тоді їх продаж у своєму лондонському магазині розпочав Джон Етерінгтон. Газета «Таймс» тоді писала, що коли Етерінгтон виходить у циліндрі, щоб пройтися вулицею, «збирається чималий натовп подивитись на цього дивака», тож йому навіть доводилося давати пояснення представникам влади щодо ажіотажної ситуації навколо нього. Однак уже через місяць крамницю Етерінгтона почали завалювати замовленнями на новий головний убір.

А цього дня 28 років тому в США вийшла в ефір остання (2137) серія «Санта-Барбари». Серіал був запущений у липні 1984 року і транслювався протягом 9 сезонів. Його показали у 50 країнах світу, зокрема й в Україні. Щоправда, починаючи з 217 серії.

Звісно ж, цього дня у різні роки відбулася низка знакових подій, які залишили важливий слід в історії. Нижче наводимо коротку інформацію про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні:

1776 рік — у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol», першого відомого періодичного видання на території України.

1878 рік – уперше телефон був використаний для порятунку людей, коли 20 лікарів були викликані для надання термінової медичної допомоги постраждалим у залізничній катастрофі біля американського містечка Таріфвіль (штат Коннектикут).

1880 рік – Лондонська телефонна компанія випустила першу телефонну книгу, в якій були зазначені 255 абонентів.

1955 рік – китайське керівництво ухвалило рішення про розробку і створення власного ядерного арсеналу.

1992 рік – Тім Бернерс-Лі випустив веб-браузер - програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.

1992 рік – президія Верховної Ради затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький («Ще не вмерла Україна»).

2001 рік – почав працювати сайт Вікіпедія. Це сайт вільної інтернет-енциклопедії, статті в якій може створювати і редагувати будь-який користувач інтернету.

Цього дня народилися:

1622 року народився Мольєр (Жан Батист Поклен) – визначний французький письменник, драматург і актор. Творчість Мольєра мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії. Серед найвідоміших творів: Тартюф, Дон Жуан, Скупий.

1929 року народився Мартін Лютер Кінг – американський священнослужитель, громадський діяч, визначний лідер боротьби за громадянські права негрів, лауреат Нобелівської премії миру 1964 року.

1915 року в Полонному народився відомий канадський скульптор і живописець українського походження Лео Мол. Справжнє ж його ім’я — Леонід Григорович Молодожанин. Вже у п’ятнадцять років він покинув Полонне й вирушив у Відень навчатися мистецтву. Пізніше навчався у Ленінградській академії мистецтв, а згодом — у Берлінській академії мистецтв та Королівській академії красних мистецтв у Гаазі. Після непростих років у часи Другої світової та повоєнного періоду спільно з дружиною Маргарет Шолтес емігрував у Канаду. Там він поселився у місті Вінніпег. Там, до речі, у 1992 році в Ассінібойнському парку відкрили публіці «Сад скульптур Лео Мола», де розміщено понад 300 його творів.

Лео Мол у своїй студії у Вінніпегу. Фото: collectionscanada.gc.ca

Лео Мол отримав низку канадських державних нагород за свої творчі здобутки. Зокрема, найвищу відзнаку цієї країни — «Орден Канади». До його скульптурних шедеврів зараховують бюсти прем’єр-міністра Канади Джона Дифенбейкера, президента США Дуайта Ейзенхауера, римських пап Павла VI, Івана XXIII та Івана-Павла II, кардиналів Йосипа Сліпого й Тіссерана, королеви Великої Британії Єлизавети ІІ та інших. Втім, однією з його найважливіших робіт вважається Меморіал Тарасові Шевченку у Вашингтоні.

Цей день в історії Хмельниччини

15 січня 1929 року Старокостянтинівський замок Острозьких оголосили історико-культурним заповідником республіканського значення. Цим статусом пам’ятка володіла 25 років. У 1930 році замок обстежила наукова експедиція Всеукраїнської академії наук і запроєктувала реставраційні роботи у фортеці. Реставрація тривала впродовж кількох років. Коли заплановані роботи завершили, у замковому палаці відкрили музей.

Під час нацистської окупації в приміщенні замку розмістили казарми для німецьких солдатів. У 1944 році під час наступу радянської армії замок було суттєво пошкоджено. Зокрема, повністю знищено дах домової церкви. Після війни роботу музею було відновлено, але у 1954-му діяльність історичного заповідника та краєзнавчого музею зупинено.

Понад чотири тисячі експонатів музейного фонду та рідкісні книги передано до музеїв Могилів-Подільського, Острога та Чернівців. А сам замок віддано під господарські структури. Його використовували як районну овочеву базу, в підвалах якої зберігали картоплю, буряки, моркву… Поступово ця архітектурна пам’ятка XVI століття руйнувалася.

Нині з 15 будівель, з яких складався Старокостянтинівський замок, збереглися лише дві — кам’яний палац з церквою та баштою, в’їзна брама з баштою та частина кам’яної стіни від міста. Наразі на території замку діє історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів.

Торік 15 січня Хмельниччина втратила на Сході ще одного захисника. У зоні проведення Операції об’єднаних сил помер 35-річний військовий Стрельченко Роман Юрійович. Боєць родом з селища Понінка Полонського району.