6 березня: історія, події та факти

«Ще не вмерла Україна» первісний текст вірша. П. Чубинського, музика М. Вербицького. Текст, ноти опубліковані в альманасі «Українська муза», 1908 р. Фото: Центральний державний архів зарубіжної україніки

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», який встановлював, що урочисті заходи загальнодержавного значення мали в обов'язковому порядку розпочинатися і закінчуватися виконанням Державного Гімну України - «Ще не вмерла України і слава, і воля» на слова Павла Чубинського, музику Михайла Вербицького. Гімн - один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом.

Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього.

Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. У 1917-1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.

15 січня 1992 року музичну редакцію Мирослава Скорика та Євгена Станковича Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. І тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Звучання першої строфи гімну змінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1521 рік - Фернан Магеллан під час кругосвітньої подорожі відкрив острів Гуам, який він назвав «Острів злодіїв» через кілька непорозумінь з місцевими жителями.
• 1899 рік - Німецький хімік Фелікс Гоффманн отримав патент на аспірин. Півтора року перед цим, намагаючись знайти ліки для свого батька, хворого ревматизмом, він відкрив лікувальні властивості ацетилсаліцилової кислоти.
• 1902 рік - У Мадриді братами Падросом і Хуліаном Паласіосом засновано спортивний клуб «Madrid Football Club», який в 1920 році король Іспанії Альфонс XIII вшанував титулом «королівський». Сьогодні він відомий як «Реал Мадрид». У 2000 році за рейтингом ФІФА він був визнаний найкращим футбольним клубом XX століття.
• 1939 рік - У Києві відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку на честь 125-ї річниці від дня його народження.
• 1951 рік - У Франції у містечку Мужен під Каннами на 71-му році життя помер український письменник, драматург, політичний та державний діяч Володимир Кирилович Винниченко.

Цього дня народилися

• 1475рік – Мікеланджело - італійський художник (Сикстинська капела), скульптор («Давид»), архітектор (собор Св. Петра у Римі), поет епохи Високого Відродження.
• 1928 рік - Габріель Гарсіа Маркес, колумбійський письменник («Полковнику ніхто не пише», «Осінь патріарха», «Хроніка оголошеної смерті», «Сто років самітності»), лауреат Нобелівської премії (1982).

Цей день в історії Хмельниччини

6 березня 1919 року урядові установи Української Народної Республіки переїхали з Вінниці до Жмеринки, а звідти за кілька днів — до Проскурова та Кам’янця-Подільського. Під час перебування у Проскурові Директорія УНР затвердила Закон про хлібну повинність, який перекладав левову частину її виконання на заможне селянство. А також — затвердила постанови про тимчасове користування землею, завдяки якій малоземельне та безземельне селянство мало отримати у тимчасове користування землю із запасного земельного фонду УНР.

Історик Володимир Сергійчук у книзі «Погроми в Україні: 1914-1920 (від штучних стереотипів до гіркої правди, прихованої в радянських архівах)» наводить низку випадків, коли Червона армія здійснювала єврейські погроми. Один з них стався на території нинішньої Хмельниччини. Так, 6-7 березня 1919 року більшовицькі підрозділи здійснили погром у містечку Купин Кам’янецького повіту (нині село у Городоцькому районі — авт.).