11 травня: історія, події та факти

11 травня річниця європейської прем’єри славнозвісного «Щедрика». Ця гучна подія відбулась 11 травня 1919 року в Національному театрі Праги під час закордонних гастролей першої музично-дипломатичної місії України на міжнародній арені – Української Республіканської Капели під орудою видатного диригента Олександра Кошиця. Саме через Капелу та хор Олександра Кошиця «Щедрик» став візитівкою України, мелодія визнана серед найкращих різдвяних мелодій. Капела викликала міжнародний резонанс і забезпечила політичну впізнаваність УHP.

Відомо, що Кам’янець-Подільський має пряме відношення до цих подій, адже після евакуації, з 14 лютого по 24 березня 1919-го хор перебував у місті над Смотричем, де було набрано більшість хористів, проходили репетиції, навчання французької мови, проведено значну роботу з підготовки турне.

До теми: Таємниця «Щедрика»: чи справді легендарну колядку Микола Леонтович записав… на Ізяславщині?

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 330 рік - За присутності римського імператора Костянтина Великого під назвою Новий Рим (Nova Roma) освячено нову столицю імперії, закладену на місці давньогрецької колонії Візантія. З часом вона стала відомою як Константинополь, допоки в 1930 році не була перейменована в Стамбул.
• 1907 рік - У Києві за ініціативою Михайла Грушевського створено Українське наукове товариство. Метою організації, яку і професор Грушевський очолював до 1913 роки, стала організація наукової праці в країні і популяризація рідної мови.
• 1949 рік - В Нью-Йорку продано перший фотоапарат «Полароїд», вартістю 89 доларів 95 центів. Їх особливістю була здатність невдовзі після фотографування отримувати надрукований на папері кольоровий фотознімок. Пік популярності «Полароїдів» припав на 1980-90 роки.
• 2017 рік – Надання Євросоюзом безвізу для УкраїниРішення Європейського Союзу про надання громадянам України безвізового режиму для короткострокових поїздок до країн ЄС і Шенгенської зони (за винятком Великобританії та Ірландії) набуло чинності 11 червня, коли власники біометричних паспортів отримали право перетнути кордон 32-х країн.

Цього дня народилися

• 1720 рік - Карл Фрідріх Ієронім фон Мюнхгаузен, німецький барон, котрий після служби в російській армії і повернення на батьківщину в Гановер прославився розповідями неймовірних історій, котрі ніби-то відбулись з ним під час воєнних походів, описаних Рудольфом Распе. До речі, пам'ятник Мюнхгаузену є в Хмельницькому.
• 1904 рік - Сальвадор (Феліпе Хасінто) Далі (і Доменеч), іспанський художник, видатний представник сюрреалізму. Талант Сальвадора до живопису проявився у досить юному віці. У чотири роки він, з дивними для такої маленької дитини стараннями, намагався малювати. Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було 10 років. Це був невеликий імпресіоністський пейзаж, написаний на дерев'яній дошці олійними фарбами. У 1930 році картини Сальвадора Далі почали приносити йому популярність. Незмінними темами його творінь були руйнування, тлінність, смерть та світ сексуальних переживань людини (вплив книг Зіґмунда Фрейда).

Цей день в історії Хмельниччини

11 травня 1963 року створено Чемеровецьке медичне училище, нині Чемеровецький медичний коледж. Тоді навчальному закладу виділили кілька кімнат для проведення занять у старому пристосованому приміщенні. Викладання вели чотири штатних викладачі, в тому числі лише 1 лікар. Першим директором училища був О. В. Муляр. Саме він розпочав формування педагогічного колективу, створення матеріально-технічної бази та встановлення ділових зв’язків з іншими медичними закладами області та України.

Перший набір в училище складав 95 студентів, з них зі спеціальності Лікувальна справа – дві групи на базі (восьмирічної) неповної середньої школи і зі спеціальності Сестринська справа – одна група на базі середньої школи.

У 2019 році сайт «Є» опублікував матеріал про таємниці родини Людвига Деревоєда. Чимало невідомих фактів, пов’язаних з цією родиною, в процесі досліджень вдалося виявити краєзнавцеві Ігорю Западенку.

«Часто, прогулюючись містом та споглядаючи архітектуру часів Проскурова, ми навіть не задумуємося над тим, свідками яких подій вона є, та які родинні таємниці можуть знати старі будинки. Один з таких німих свідків буремних часів початку ХХ століття - будинок Людвига Деревоєда, що на розі колишніх вулиць Аптекарської та Олександрівської (нині Проскурівської та Проскурівського підпілля). Колись це був осередок розкоші, багатства та бізнесу. І саме його мешканці брали участь у подіях, які змінювали мапу Європи». Детальніше - у матеріалі.

Часто, прогулюючись містом та споглядаючи архітектуру часів Проскурова, ми навіть не задумуємося над тим, свідками яких подій вона є, та які родинні таємниці можуть знати старі будинки. Фото: з архіву