Гаряча тема:
- Війна
Німецька окупація, Олімпійський вогонь на Хмельниччині — 8 липня в історії
Про події з історії світу, України та Хмельниччини.
Цього дня 80 років тому німецькі війська окупували Проскурів. Як зазначає місцевий історик і краєзнавець Сергій Єсюнін, у передмісті Ракове нацисти облаштували табір особливого режиму для військовополонених «Шталаг 355». У ньому за часи окупації вбили 60 тисяч людей. До того ж, у Проскурові було проведено масові розстріли місцевого населення. Від німецьких куль загинуло орієнтовно 16 тисяч 570 безвинних проскурівчан. Як наслідок окупації, з перших місяців приходу нацистів у місті діяла антифашистська підпільна організація, яку очолював Микола Храновський.
Намагаючись отримати підтримку місцевого населення, нацисти загравали з релігійними почуттями людей. Наприклад, після окупації міста вони дозволи відкривати храми й проводити богослужіння. На Поділлі Українську Автономну Православну Церкву очолив єпископ Дамаскін, а настоятелем Проскурівської парафії став протоієрей Микола Скрипник. Під опікою останнього в Проскурові з листопада 1941 року відновила службу Покровська церква.
Також Сергій Єсюнін пише, що у Проскурів 8 липня увійшли бійці 1-ї гірської дивізії Едельвейс, яких називали гірським єгерями. На їх честь окупаційна влада перейменувала тодішню вулицю Карла Маркса (нині Подільська). Про цей факт свідчить фотографія 1941 року, на якій зображено будинок з назвою Єгер штрассе (Jager Strasse). До речі, нинішню Проскурівську вулицю у січні 1943 року назвали на честь найближчого соратника Гітлера — Германа Геринга.
Німецька окупація Проскурова тривала до 25 березня 1944 року.
Цей день в історії Хмельниччини
Історики Віктор і Володимир Морози у статті «Пашковецька республіка у світлі подій Національно-визвольної революції 1917-1920 років» пишуть про неоднозначне ставлення жителів Городка до УНР. З одного боку місцеве населення цього містечка підтримало мобілізаційні заходи української влади. Зокрема, комісія влітку 1919 року відправила до губернського центру 60 рекрутів. А єврейське населення Городка зібрало кошти і закупило 50 пар білизни для українських солдатів. Втім, серед них були люди, які зовсім по іншому ставилися до Директорії. Так, 8 липня 1919 року деякі представники єврейського населення Городка почали обстрілювати українське військо з рушниць і кидати бомби, саме коли воно відступало з містечка. Чи були якісь жертви з обох сторін, історики не зазначають.
В продовження теми Української революції. Якщо 7 липня 1920 року Головний отаман Симон Петлюра оголосив у Кам’янці-Подільському та його околицях стан облоги, то наступного дня, 8 липня 1920-го, у цьому місті польська адміністрація передала владу на Поділлі українським структурам. Тоді Симон Петлюра у зверненні до населення наголосив, що влада у повітах переходить до «наших адміністративних і самоврядних органів». Проте в умовах стрімкої зміни ситуації на фронті не на користь союзників і втрати більшої частини регіону цей документ мав значення лише для губернського і кількох повітових міст. Про це у статті «Місто Кам’янець-Подільський у другій половині 1920 року: зміни в політичному образі, втрата статусу державного центру УНР» розповів історик Олександр Завальнюк.
Цього дня 41 рік тому Хмельниччина приймала естафету Олімпійського вогню, який мандрував на ХХІІ Олімпійські ігри. Фото: ounb.km.ua
8 липня 1980 року Хмельниччина приймала естафету Олімпійського вогню, який мандрував з гори Олімп у Греції до Москви, де мали відбутися ХХІІ Олімпійські ігри. Шлях олімпійського вогню простягався нашою областю на понад 190 кілометрів. Лише у Хмельницькому до цієї естафети на 14 етапах залучили 332 бігуни. Факелоносці рухалися вулицями через живий коридор хмельничан у супроводі почесного. Графік передачі вогню було розписано буквально до секунди. Кожен факелоносець повинен був пробіги один кілометр рівно за чотири хвилини — ані менше, ані більше. Того ж дня з цієї нагоди на стадіоні «Поділля» відбулося велике спортивно-театралізоване свято. Згодом одну з вулиць мікрорайону Гречани назвали на честь Олімпіади 1980 року — Олімпійською.
Не минувся цей день і без трагічних звісток з російсько-української війни. Так, 8 липня 2014 року у зоні проведення Операції об’єднаних сил загинув Юрій Баран — військовий родом зі села Добрин Ізяславського району. Він одним з перших записався добровольцем у районному військовому комісаріаті. При формуванні 5-го батальйону «Прикарпаття» виявив бажання очолити його. Загинув у районі міста Амвросіївка Донецької області при виконанні службових обов’язків. Під час перевірки блокпоста розпочався мінометний обстріл. Снайпер влучив майору у скроню.
А 8 липня 2016 року від ворожого фугасу загинув доброволець Анатолій Ковальський. Чоловік тривалий час працював оперуповноваженим у Деражнянському відділі міліції. Після звільнення, пішов добровольцем у зону проведення ООС.
Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні
- 1709 – генеральний бій Північної війни 1700-1721 рр. - Полтавська битва. Російська армія під керівництвом Петра I розгромила шведське військо Карла XII та його союзників, українських козаків на чолі з гетьманом Іваном Мазепою.
- 1889 – вийшло друком перше число газети "The Wall Street Journal".
- 1892 – аргентинський інспектор поліції вперше в історії криміналістики розкрив убивство за дослідженням відбитків пальців.
Цього дня народилися
- 1831 - народився Джон Пембертон, американський фармацевт, винахідник "Кока-коли".
- 1839 - народився Джон Рокфеллер, американський промисловець, засновник нафтової компанії "Стандардойл", родоначальник промислово-фінансової династії. Перший доларовий мільярдер в історії бізнесу
- 1842 - народився Микола Бенардос, український і російський електротехнік, винахідник, творець усіх видів електричного дугового зварювання. Уродженець села Бенардосівка Херсонської губернії (тепер село Мостове Миколаївської області)
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: