Порятунок червоновухої черепахи

 Правда, потрапила вона сюди в якості подарунка не від щедрого спонсора, а від небайдужих людей.
…Прийшовши по справах на телерадіокомпанію «Поділля-центр» Лариса Кірікіщук, колишня голова товариства захисту тварин «SOS», побачила у фойє акваріуми з рибками та трьома черепахами.
«Дві з них, виповзши по драбинці, спали на невеличкій площадці, - розповідає Лариса Володимирівна, - третя, доволі велика, весь час бовталася у воді. Я підійшла поближче і побачила, що східців, якими вона могла би вибратися на сушу, в її акваріумі не було, і вона весь час таляпалася у воді, намагаючись висунути голову й хапнути повітря.
Як виявилося, черепах на «Поділля-центр» принесли-підкинули, і жалісливі працівники облаштували їм акваріуми. А от для останньої, червоновухої, ще не встигли. І я подумала, як же їй там - таляпатися вдень і вночі, не маючи можливості ні відпочити, ані заснути хоча б на хвилину? Почала з нею говорити, а вона тягнеться до мене, сповзає назад у воду, знову намагається вилязти… Я йшла додому і плакала».
Проте слізьми Лариса Володимирівна, захисник тварин не за посадою, а за велінням душі не обмежилася. Тож пішла шукати, куди би прилаштувати черепаху. Отримала кілька відмов, а от у Хмельницькому міському центрі реабілітації дітей-інвалідів «Школа життя», очолюваному Любов’ю Дмитрук, з радістю погодилися дати тваринці притулок.
Далі Лариса Володимирівна пішла по ветаптеках, зоомагазинах… У магазині «Екстра-зоорай», що на продовольчому ринку, їй подарували дорогущий акваріум на 70 літрів. І того ж дня черепашку урочисто, на таксі, завезли до нового дому.
І другого вересня, коли підопічні «Школи життя» прийдуть до свого другого дому, на них чекатиме приємний сюрприз.