Відійшов у вічність засновник хмельницької школи іконопису «Нікош» Микола Бенедищук

Сьогодні, 4 травня, у Житомирській області зупинилося серце засновника та директора хмельницької школи іконопису «Нікош» Миколи Бенедищука. Йому 27 березня виповнилося 63 роки. На Великодні свята він поїхав на свою малу батьківщину – Житомирщину, де й зупинилося серце художника-іконописця.

Микола Бенедищук у 1996 році заснували студію іконопису при юнацькій бібліотеці в Хмельницькому. «То була перша в Україні студія іконопису. А вже в 2005 році засновано школу, до речі, також пер¬шу та єдину в країні», - згадував Микола Володимирович 10 років тому в інтерв’ю сайту «Є».

Він змалку любив малювати, та найбільше захоплювався спортом: бокс, важка атлетика. Відвідував художні гуртки, школу. Та батьки мріяли, що з хлопця виросте лікар. То ж після школи Микола Володимирович рік провчився в медичному училищі в Києві. Але, як казав митець, зрозумів: «не моє». І потай від батьків зібрав речі й поїхав до Москви в художнє училище імені Василя Сурікова: «Важкувато було вступити. Тоді ж як приймали в художні училища? Повинен був показати, на що здатний. Малював, що бачив. Але сказали: «Добре!». Ось так і став студентом художнього», - пригадував Микола Бенедищук.

«Ікона – це не картина, тому не можна під нею поставити свій підпис, – пояснював Микола Володимирович. – За каноном людина не може створити образ, який кимось уже був створений. А створений він ким?! Господом! Вважається, що іконописець не пише ікони сам, його рукою водить Бог. До того ж, якби кожен робив це у довільній формі, додаючи свої художні елементи, то в результаті Ісус був би монголом або киргизом».

Попередньо відомо, що поховають Миколу Бенедищука на Житомирщині.

Сайт «Є» висловлює свої співчуття близьким та рідним Миколи Володимировича.

Читайте також: Микола Бенедищук: «Я — людина вільна, з веселим характером»