14 січня: історія, події та факти

Після розпаду Радянського Союзу Україна була третьою в світі за ядерним потенціалом. Однак цього дня 27 років тому відбулися україно-російсько-американські переговори, на яких президенти України, США та Росії підписали так звану «тристоронню заяву», пов’язану із ядерним роззброєнням України.

Заява не мала прямої юридичної сили, виступаючи радше як декларація про наміри. У ній зазначалися гарантії для України, яка вчергове підтвердила відмову від ядерного зброї, щодо збереження її територіальної цілісності, незастосування проти неї зброї і економічного тиску та зобов'язання США надати економічну допомогу обсягом не менше 175 мільйонів доларів. В окремому додатку зазначалося, що протягом наступних 10 місяців з української на російську територію мали бути вивезені 200 ядерних зарядів від ракет СС-19 та СС-24 в обмін на 100 тон низькозбагаченого урану для українських АЕС.

До слова, на момент розпаду Радянського Союзу у структурі 19-ої ракетної дивізії, яка була розташована на Хмельниччині, нараховувалося 22 військових частини. На території області базувалося 90 міжконтинентальних ракет, а кожна з них мала по шість роздільних боєголовок.

Музей функціонуватиме в приміщенні 15-го гарнізонного будинку офіцерів у мікрорайоні Ракове. Фото: з архіву

Наприкінці 90-тих років минулого століття 19-та ракетна дивізія була розформована. Нещодавно ж у Хмельницькому почали облаштовувати музей Хмельницького гарнізону, щоб показати його історію та зберегти залишки колишньої військової величі. Діятиме там одразу кілька експозицій, їх родзинкою стане збережений у первісному вигляді командний пункт, який раніше знаходився на 12-му поверсі під землею.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1642 – початок Англійської революції.  Король Карл Стюарт особисто прибув до Палати громад, щоб заарештувати лідерів непокірної більшості. Це було розцінено як безпрецидентне зазіхання на привілеї парламенту і стало фактичним початком громадянської війни, що привела до падіння монархії.

1649 рік – після перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав у Київ, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян.

1994 рік – у Москві оприлюднено спільну заяву президента України Леоніда Кравчука, президента США Білла Клінтона та президента Росії Бориса Єльцина щодо вивезення з української території стратегічної ядерної зброї. Ця заява фіксувала міжнародні зобов'язання України отримати без'ядерний статус, незважаючи на спротив українського парламенту.

Цього дня народилися:

У 1882 році народився Іван Огієнко (церковне ім'я - Іларіон), український громадський і православний церковний діяч, митрополит, мовознавець, історик церкви. Був міністром освіти, міністром віросповідань УНР. Іван Огієнко був фундатором і першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету (нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Це був перший в Україні університет європейського зразка, який відкрили у 1918 році. Це також перший ВНЗ в Україні, створений законною українською владою, а не країною-окупантом.

1910 року в Кам’янці-Подільському народився український художник-графік, оформлювач, медальєр (фахівець з художньої обробки металів — авт.) Василь Артеменко. Василь Трохимович спершу у 1927 році закінчив Кам’янець-Подільський художній технікум, а у 1937-му — Київський інститут кінематографії. Саме в столиці він й залишився жити й працювати. До його творчого доробку увійшли каталоги і альбоми «Каталог вишитих виробів» (1958 рік), «Державний музей українського народного декоративного мистецтва УРСР» (1968 рік), сувенірний набір буклетів «Художні промисли України» (1969 рік), сувенірні листівки й медалі «Старий та новий Київ», «Андріївська церква», «Володимирський собор»… Зупинилося серце художника 19 квітня 2001 в Борисполі Київської області на 91-му році життя.

1928 року в селі Вишнівчик Чемеровецького району народилася українська актриса й театральний педагог Валентина Зимня. Актриса відома, зокрема, своїми ролями у фільмах і виставах за творами Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» (грала Тетяну), «Земля» (грала Анну), «Вовчиха» (грала Санду). Валентина Зимня відійшла у вічність 2019 року 18 липня у Києві. На той час їй був 91 рік.

Цей день в історії Хмельниччини

14 січня 1866 року в Кам’янці-Подільському відбулося офіційне відкриття публічної бібліотеки, яка стала першим подібним закладом на Поділлі та одним з перших в Україні. Бібліотекою керував розпорядчий комітет, за роботою якого слідкував губернатор. Книжковий фонд складався переважно з релігійно-богословської літератури та книг монархо-політичного змісту, виключно російською мовою. Бібліотека була відкрита для всіх охочих, окрім дітей. Користування бібліотекою було платне. Книжки можна було одержати у читальному залі та брати додому. На організацію бібліотеки було відпущено три тисячі карбованців. Розміщалась вона у найманій квартирі, за яку сплачувалось 450 карбованців в рік. Вже у 1867 році ця квартира потребувала капітального ремонту.

За перші 25 років свого існування бібліотека неодноразова опинялася в скруті. Негативно на її роботу вливало й те, що вона часто була змушена переїздити з одного найманого приміщення у інше. На початку Першої світової війни бібліотека закривається, бо немає коштів на її утримання. Відродилася бібліотека у 1922 році. Цього дня найстаршій бібліотеці області виповнюється 155 років.

У Хмельницькому 14 січня 1992 року відбулося урочисте відкриття Свято-Покровського кафедрального собору. Понад три роки віряни міста й області вносили свої пожертвування, а також допомагали будівельникам під час його спорудження. Краєзнавець Сергій Єсюнін у своїй книзі «Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси» розповідає, що на території сучасного собору раніше розміщувалися цвинтар і капличка.

«По-війні, цвинтарна церква була відчинена. Під час другої антирелігійної хвилі у середині 60-х років, як й наприкінці 30-х, цей храм залишився єдиним діючим у місті. Сталося це після того, як у 1964 році скасували Хмельницьку єпархію та знову закрили кафедральний собор. Наприкінці 1960-х років вулиця Фрунзе (нині —Кам’янецька) суцільно забудовується п’ятиповерхівками, й колишній цвинтар та Покровська каплиця опинилася затиснутою серед новобудов. Відродження храму почалося лише наприкінці 1980-х років», — пише краєзнавець.