Трагедія під хмельницьким СБУ: шість років по тому

Рівно шість років тому, 19 лютого, у Хмельницькому під обласним управлінням Служби безпеки України пролунали постріли. Від куль, випущених з території управління, загинули Людмила Шеремет (вона померла в лікарні 22 лютого) та Дмитро Пагор, ще декілька осіб було поранено. Начебто мирне протистояння євромайданівців перетворилось на трагедію, у якій й досі більше запитань, ніж відповідей. Винних у трагедії досі не знайдено. А відтак і не покарано. Спробуємо згадати, як розвивались події тоді та, що маємо опісля пройдених років.

Зародження протесту і кулеметна черга

Вранці 19 лютого активісти з хмельницького майдану вирушили під стіни СБУ. Чому вони пішли під режимний об'єкт і хто іціював цей похід - однозначного пояснення немає. Одну із версій сайту «Є» ще у 2017 році озвучив хмельничанин Сергій Скоробагатий.

«Я взяв відповідальність, пішов на СБУ. Не сам. Нас було четверо — це мої побратими. З етичних міркувань не буду називати їх, — каже Сергій Олександрович. - Ми пішли, щоб побачити, що робить хмельницька «Альфа». Тому що, коли почали розстрілювати хлопців на Майдані (у Києві - прим.авт.), ми зрозуміли, що це тільки спецпризначенці чи снайпери. Прийшли… я десь хвилин 20 стукав у двері, ніхто не вийшов. Потім підійшли люди, а далі... наслідки всі бачили».

Хто ж привів людей, громадський активіст не знає. Та, додає, що коли прийшов із побратимами, нікого не було. Мітингувальники «підтягнулися» пізніше. Ще до того, як біля СБУ пролилася перша кров, Сергій Скоробогатий «громив» вхідні двері до приміщення. Згадує: «Я це робив ручкою від дверей, яку вирвав. Для чого? А, щоб зайти в середину та подивитися, де знаходиться «Альфа»: чи поїхала стріляти людей, чи знаходиться на місці».

19 лютого 2014 року. Отвори від куль, які забрали життя Людмили Шеремет, на центральному вході до приміщення СБУ в Хмельницькому. Фото з архіву.

Ще один очевидець та учасник тих подій, хмельницький майданівець Олександр Полудніцин, у тому ж 2017 році розповідав, що активісти почали вибивати скло у дверях, але це їм не вдавалося.

«Зайшли з боку, вибили решітку і вікно, залізли в середину, почали вибивати двері з середини. Скло летіло у всі сторони і люди почали відходити від входу», - згадував майданівець.

А потім була черга пострілів із дверей головного входу СБУ. Кулі потрапили у Людмилу Шеремет (померла в лікарні 22 лютого), яка стояла напроти вхідних дверей, Олександра Полудніцина, Олега Топольницького та Володимира Гамана.

Вже пізніше новопризначений керівник обласного управління СБУ Анатолій Будовіцький розповідав, що стріляли у підлогу із кулемета між першим та другим поверхом. Специфіка цієї зброї така, що вона дала рикошет, який і призвів до поранення людей.

Продовження штурму СБУ, обстріли та відставка Крайтора

Ну а тоді, 19 лютого, постріли ще більше збурили громадськість. Вони вимагали пояснень від СБУ. Згодом до них  вийшов тодішній керівник управління СБУ в Хмельницькій області Віктор Крайтор. Він вибачався за інцидент.

«Мені дуже прикро, що стався такий інцидент. Я вибачаюся за цей прикрий інцидент і ми надамо допомогу пораненим людям. Але мушу пояснити, що СБУ — це режимний об'єкт. Ми не могли допустити, щоб "гарячі голови" увійшли», - пояснив стрілянину Віктор Михайлович.

Віктор Крайтор вийшов до людей вже після того, як декілька людей отримали поранення. Фото з архіву.

Та це не задовільнило людей і вони вимагали добровільної відставки Крайтора, а також показати тих, хто стріляв. Вже ближче до вечора в хід пішли коктейлі Молотова, які летіли в стіни та вікна управління по всій території. Почалась пожежа, горіло не тільки навколо та в середині управління, а й два тролейбуси, якими заблокували виїзди з території управління СБУ.

«Увечері штурмовики почали застосовувати бруківку та коктейлі Молотова, кидаючи їх у вікна. З території СБУ знову відкрили стрілянину, в результаті якої трьох чоловіків було поранено. Один з них був поранений у руку, але після перев’язки, він повернувся до лав штурмовиків. Двох інших, з серйозними вогнепальними пораненнями, доставили у міську лікарню. 21-річний Дмитро Пагор, який був поранений у голову, невдовзі помер», - писав сайт «Є» вранці 20 лютого 2014 року.

Надвечір 19 лютого 2014 року управління СБУ в Хмельницькому палало. Фото з архіву.

Вже наступного дня Віктор Крайтор привселюдно на майдані Незалежності написав рапорт. Він двічі публічно взяв на себе відповідальність за дії підлеглих. Уже екскерівника затримали та взяли під варту 20 лютого 2014 року.

Хмельницьке СБУ після штурму

Через рік після трагічних подій 19 лютого 2014 року, тодішній начальник Управління СБУ у Хмельницькій області Анатолія Будовіцького розповідав сайту «Є», що зброю, яка заходилась на території управління, після штурму перевезли за наказом Міністра оборони на територію однієї з військових частин Хмельницького. Назад її повернули на початку 2015 року, однак не всю. Тоді був виданий наказ про призначення службової перевірки, аби з'ясувати, де ділась зброя.

«В результаті тих подій і серед співробітників СБУ були постраждалі. Були поранення і отруєння. За медичною та психологічною допомогою до лікарів звернулося близько 40 людей», - сказав Анатолій Будовіцький.

Ось так вранці 20 лютого 2014 року виглядало приміщення СБУ в Хмельницькому. Фото з архіву.

Експертна комісія господарської інспекції головного управління СБУ оцінила пошкодження приміщення, майна та обладнання у понад 20 мільйонів гривень.

Як правоохоронці шукали винних у розстрілах під СБУ

Уже ексочільнику СБУ у Хмельницькій області ВІктору Крайтору спершу повідомили про підозру у перевищенні службових повноважень, потім підозру змінили на більш м’яку статтю — недбалість. Однак і за цією статтею у березні 2015 року військова прокуратура Західного регіону закрила провадження щодо Віктора Крайтора через «відсутність складу злочину».

З початку 2017 року розстріли хмельницьких майданівців розслідував Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Віктор Крайтор мав статус свідка. Влітку 2018 справу передали до військової прокуратури, однак у жовтні її розділили: провадження щодо Крайтора повернули спецпрокурорам, а провадження щодо Віталія Тарадая ("альфівець", який, за версією слідства, здійснював постріли) залишили у військовій прокуратурі. Вже взимку Віктору Крайтору оголосили про підозру, а згодом Подільський суд міста Києва обрав запобіжний захід – особисте зобов'язання.

Щодо Віталія Тарадая, то йому повідомили про підозру заочно в червні 2018 року. При цьому СБУ відправила бійця спецназу «Альфа» в службове відрядження в зону операції Об'єднаних сил (ООС). 21 грудня 2018 року суд призначив «альфівцю» домашній арешт до 8 січня 2019 року, але після того, який цей термін минув, йому не продовжили цей запобіжний захід. Суд вирішив відпустити підозрюваного на поруки.

Справу Крайтора передали до суду у влітку 2019 року

Кримінальні провадження Крайтора і Тарадая об'єднали

Після створення в країні Державного бюро розслідувань, справу передали туди. У червні 2019 року обвинувальний акт у справі Крайтора надійшов на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду. Паралельно із розглядом цієї справи, суд слухав провадження щодо Віталія Тарадая, але в іншому кримінальному проваджені. Інкримінують обом необережне тяжке тілесне ушкодження, вбивство через необережність та перевищення влади або службових повноважень. У разі доведення вини обвинувачуваним загрожує до 8 років позбавлення волі. У справі є четверо потерпілих – це донька загиблої Людмили Шеремет Ірина, а також поранені Олександр Полуніцин, Олег Топольницький та Володимир Гаман. А ось хто стріляв у Дмитра Пагора - й досі не встановлено.

Розгляд справи затягують?

І, хоча, кримінальні провадження ось як півроку в суді, по суті матеріали досі не почали розглядати. Декілька разів на слухання не з'являлись столичні прокурори, а на крайньому засіданні, виявилось, що групу державних представників, які працювали над справою на стадії досудового розслідування – повністю замінили. Окрім того, суд вирішив об’єднати справи Тарадая та Крайтора в одну. Обом обвинуваченим потерпілі оголосили цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, загалом йдеться про близько 5 мільйонів гривень від усіх.