Найгарніше село в Україні: хто з Хмельниччини серед претендентів та як їх підтримати

В Україні обирають найгарніше село. Серед десятків мальовничих населених пунктів – 15 сіл з Хмельниччини. Усі вони змагаються за перемогу в конкурсі, щоб отримати винагороду на розвиток своєї громади.

Нагадаємо, найгарніше українське село – це проєкт команди Made in Ukraine, який має на меті відкриття українських селищ задля розвитку зеленого туризму та збереження їх самобутності. Його вигадали для того, щоб показати, що мандрувати можна не тільки великими містами України, але й маленькими селами.

Як зазначають на сайті проєкту, починаючи з травня, для участі у конкурсі отримали декілька сотень заявок з розповідями про наймальовничіші та найкрасивіші куточки України. А з 25 вересня розпочалося голосування за найкраще село. Триватиме воно до 25 жовтня. З 1 по 15 листопада над результатами голосування працюватиме професійне журі, а оголошення переможців відбудеться 16 листопада.

Село-переможець отримає винагороду на розвиток своєї громади від команди та партнерів проєкту.

Отож підтримати села Хмельниччини та залишити свій голос за найкрасивіший населений пункт можна на сайті Made in Ukraine  за посиланням.

Старий Кривин

Село розташоване на Славутчині. Усі красоти Старого Кривина, що розкинувся між Острогом та Славутою, свого часу зведені на пісках. І пречудовий ландшафтний парк, виплеканий відомим на всю Європу архітектором-пейзажистом Діонісієм Міклером два століття тому, і дивовижна церква-корабель, як її часто називають дослідники історії.

Щоправда, від кривинського парку нині, щоправда, залишилося небагато: покручені старі дерева, порослі кущами шипшини доріжки… Але милує око туристів у селі церква. Тризрубна, триглава, підпоясана галереєю по всьому периметру, церква чимось нагадує корабель. До того ж, така форма церкви у ті часи мала назву «кораб», тому порівняння не просто символічне… Зведений храм у стилі українського барокко кривинською громадою майстрів-теслярів і нині вважається безцінним зразком волинської школи народної архітектури.

Тризрубна, триглава, підпоясана галереєю по всьому периметру, церква чимось нагадує корабель. Фото: з архіву

Самчики

Село розташоване на Старокостянтинівщині. Палац в Самчиках, одна з тих туристичних локацій Хмельниччини, де туристам справді є що подивитися. Тут є розкішний парк на 19 гектарів, сад в мурах, готична алею, що нагадує собор, китайський будиночок. Ще одна родзинка маєтку «Самчики» - у самому палаці. Це кімната, яку називають японською.

Загалом, Самчики презентують маєткову забудову за містом, повністю огороджену. Це єдиний комплекс в Україні, повністю обнесений кам’яним муром. А в самому селі можна побачити десятки будиночків, розмальованих самчиківським розписом, який відроджують місцеві майстри пензля.

У Самчиках можна побачити десятки будиночків, розмальованих самчиківським розписом, який відроджують місцеві майстри пензля. Фото: з архіву

Зіньків

Село на Віньковеччині. Зіньків багатий традиціями. Зокрема, відомий на всю Україну чорною ковбасою, яку навіть внесли до енциклопедії української гастроспадщини. А ще тут збереглися залишки фортеці та дерев’яна церква, яку називають козацькою. Нині село активно впроваджує сільський зелений туризм.

Свято-Михайлівську церкву у Зінькові часто називають козацькою. Фото: з архіву

Стригани

Село на Славутчині. Стригани приваблюють туристів, передусім, відпочинком на озерах, які мають назву Голубі. Вони виникли на місці колишніх торф’яників. Голубі озера – це каскад із п‘яти водойм (дві досить великі і три менші) на північ від Славути, у кількох кілометрах від села Стригани. Розташовуються озера переважно в сосновому лісі.

А ще у Стриганах зберігся палац князя Четвертинського, щоправда нині він нагадує руїну. Утім, довкола цього палацу ходить чимало легенд. Наприклад, про мідну підлогу в камінному залі. Кажуть, коли років з десять тому будівельники взялися за ремонт у палаці й зняли підлогу, то під нею виявили дивовижну теплоізоляцію - товстенний п’ятиметровий шар лебединого пуху! І за століття він навіть ані трохи не зотлів…

І звісно ж, одна з легенд – про привидів. Дізнатися більше про неї, а також про історію загадкової будівлі можна з матеріалу: «Палац у Стриганах: мідна підлога і п'ять метрів лебединого пуху».

Голубі озера неподалік Стриган виникли на місці колишніх торф’яників. Фото: з архіву

Кудинка

Село на Летичівщині. На місці цього села колись будо відоме Болохівське місто Кудин, перша згадка про яке згадується 1241 році в Іпатіївському літописі. До цього часу тут збереглися вали давнього городища, над самою річкою, які нагадують амфітеатр. А ще Кудинка відома своїми мальовничими місцями для відпочинку. Зокрема, Кармалюковим кріслом – таку назву носить урочище неподалік села. Тут неймовірної краси природа - гранітні скелі та Південний Буг.

Аби дістатися до урочища, треба подолати кілька кілометрів дороги скелястим берегом Південного Бугу від села до колишнього гранітного кар’єру. Фото: з архіву

Жердя

Село на Чемеровеччині. В історії Жердя відоме з 1578 року. На його околицях виявлені залишки поселень трипільської і черняхівської культур. Нині це сучасне село, яке гідне позмагатися за звання найгарнішого.

Реконструйована школа в селі Жердя. Фото: Хмельницька ОДА

Варварівка

Село на Славутчині. Назване на честь володарки Заслава Барбари Санґушкової третьої дружини Павла Санґушка, яка мала тут маєток. Свого часу вона була відома як поет і перекладач. Мала у Варшаві свій літературний салон. Друкувала книги з корисними та побожними порадами. Свого часу тут діяв хімічний завод, збудований у 1859 році німцями Гесселем та Ейгхорном, де виробляли оцет та скипидар.

У селі збереглася церква Пресвятої Трійці відкрита у 1884 році, дерев'яна, побудована на місці старої XVII століття.

У селі збереглася дерев'яна церква Пресвятої Трійці відкрита у 1884 році. Фото: uk.wikipedia.org

Голики

Село на Славутчині. Неподалік від села за кілька кілометрів у лісі розмістилось найбільше озеро Хмельницької області під назвою «Святе Озеро», а також ботанічний заказник «Теребіжі».

Над Святим Озером, що на Ізяславщині, завжди витало марево таємничості. Дзеркально чисте, синє, як небо, посеред тихого хвойного лісу з островом посеред водної гладі, – здавна воно не лише збирало довкола туристів, а й чимало легенд, оповідок та домислів. Час від часу рівень води в озері справді дещо падає, тим не менше туристів це не лякає. З наметами тут відпочивають протягом усього літа.

Неподалік від Голиків за кілька кілометрів у лісі розмістилось найбільше озеро Хмельницької області під назвою «Святе Озеро». Фото: з архіву

Жванець

Село на Кам’янеччині. Відоме своїм замком, спорудженим в XVстолітті, залишки якого збереглися досі. А ще тут знаходиться унікальне поселення часів Трипілля. Як зазначають пам'яткоохоронці області, Трипільський ремісничий гончарний центр у Жванці не має аналогів на теренах Європи. Наразі, спільно з Українським національним комітетом міжнародної ради з питань пам’яток, уже ведеться робота щодо внесення цієї пам’ятки до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У Жванці знаходиться унікальне поселення часів Трипілля. Фото: uk.wikipedia.org

Мирутин

Село на Славутчині. Відоме джерелом святих Петра і Павла, яке за легендою розкопав і спорудив на його місці каплицю місцевий поміщик Яворський у 1863 році, після того, як вода з джерела вилікувала його доньку. Джерело є місцем паломництва для православних християн.

Мирутин відомий джерелом святих Петра і Павла, яке за легендою розкопав і спорудив на його місці каплицю місцевий поміщик Яворський у 1863 році. Фото: mapio.net

Черче

Село на Чемеровеччині, лежить в межах національного природного парку «Подільські Товтри». Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Самовита Товтра. Державний ботанічний заказник місцевого значення «Черчецька товтра» .

Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Самовита Товтра. Фото: uk.wikipedia.org

Залуччя

Село на Чемеровеччині. Тут до наших часів збереглася дерев’яна Свято-Дмитріївська церква з мурованою дзвіницею, збудована у 1738 році. Це чи не єдиний на Чемеровеччині зразок старовинної дерев'яної культової архітектури.

Храм стоїть на мурованому фундаменті, трьохзрубний, однобанний. Всі три зруби прямокутні за планом та орієнтовані з заходу на схід.

В 1872 до західної частини був домурований ґанок. Центральний зруб найширший, переходить за допомогою клинів-парусів в підкупольний простір. Зверху бані розташований ліхтарик з маківкою. В середині церкви зруби поєднані арками. Над входом в бабинець - хори. Ця пам'ятка мистецтва відноситься до подільської школи дерев'яної архітектури України.

Дерев'яна церква з мурованою дзвіницею у селі Залуччя збудована у 1738 році. Фото: uk.wikipedia.org

Миколаїв

Село неподалік Чорного Острова у Хмельницькому районі. У селі планують відкрити унікальний музей народного побуту. Наразі тут уже зібрали чималу колекцію старовини, з якої формуватимуть експозиції музею.

А ще у Миколаєві - чудові місця для відпочинку та риболовлі.

У Миколаєві - чудові місця для відпочинку та риболовлі. Фото: madeinukraine.org

Морозів

Село на Дунаєвеччині. Село Морозів засноване 1542 року поміщиками Морозівськими на мукарівських землях, звідси й назва. Спершу носило назву Малий Мукарів. Розташоване між річками Ушицею і Ушкою. Лежить в основному на рівнині, а південо-східна його частина, яку ще звуть Морозівкою – на пониззі вздовж струмка Ставки.

Село Морозів засноване 1542 року поміщиками Морозівськими на мукарівських землях, звідси й назва. Фото: Дунаєвеччина туристична

Яблунівка

Село на Славутчині. Перебувало у власності Яблоновських, у XIX столітті належало Микуличам. Поруч розташований Устилів — ландшафтний заказник місцевого значення.

 

Поруч з Яблунівкою розташований Устилів — ландшафтний заказник місцевого значення. Фото: madeinukraine.org