Президент школи обіцяє… «підтягнути» дисципліну

Доки в країні тривають передвиборчі баталії, в Городоцькій загальноосвітній школі №4 вони вже відшуміли. Школа обрала свого президента. Учні віддали правління не досвідченим і авторитетним одинадцятикласникам,  а молодому й поки що не дуже відомому серед старшокласників юному ерудиту з дев’ятого Андрію Надворному.

«Я не давав нездійснених обіцянок»
Вибори президента – справа відповідальна. Тому у них беруть участь досвідчені школярі – старшокласники дев’ятих-одинадцятих класів. Кожен кандидат готує свою програму і вивішує її на дошці оголошень. Далі – агітує, як уміє. Щоправда, Андрій зізнається, що особливою агітацією не займався, по класах не ходив і не розповідав, який він хороший. Мовляв, нехай читають програму, аналізують, думають і обирають достойнішого. Програма Андрія Надворного не передбачала нічого незвичного – покращення навчального процесу, налагодження зв’язків між учителями та учнями. «Я планую запровадити у школі такий день, коли  учні замінятимуть вчителів, – ділиться планами Андрій. – Вони проводитимуть уроки, навчатимуть вчителів – приміром, комп’ютерної грамотності, роботі в Інтернеті. Дуже хочеться покращити в школі дисципліну й збільшити кількість розважальних заходів».  На переконання Андрія, домогтися перемоги йому допомогла деяка популярність у школі, дружні стосунки з учнями різних класів.
Авторитет у школярів Андрій Надворний завоював, насамперед, хорошими здобутками у навчанні та легким характером. Він добре вчиться (але не має слави «зубрили»), любить музику, гарний товариш. Однак, товариські стосунки не плутає  з президентськими обов’язками – на посади міністрів призначає не товаришів, а обізнаних та авторитетних. «Вибори президента відбулися якраз перед карантином, – розповідає Андрій. – Тому зараз  формується кабінет міністрів.  При підборі міністрів керуюся тим, на що людина здатна. І хоч серед однокласників маю багато друзів, на міністерські  посади призначаю, здебільшого, досвідченіших десятикласників. Випускників намагаюся не завантажувати, бо їм потрібно готуватися до тестування».

Наука про… гітару
Крім яскраво виражених лідерських якостей, Андрій ще й один із перших у школі у навчанні – у загальношкільному рейтингу успішності він посідає третє місце. Торік хлопець брав участь в районних олімпіадах з восьми предметів, у шести здобув призові місця. На обласному рівні представляв школу з трьох предметів.  Фізика, математика, географія, хімія, іноземні та рідна мови – усі предмети даються Андрію легко. Однак більше до вподоби йому географія та іноземні мови. Решту ж, як каже Андрій, просто «розуміє і знає».  У цьому році почав працювати в Малій академії наук. І з усіх наук хлопця зацікавила музика, а якщо бути точнішим – то історія створення гітари. І наукова праця Андрія має назву «Гітара, її виникнення та значення в світовій музичній культурі». «Чому гітара?» – запитую у школяра. «Три роки тому я записався до музичної школи, – розповідає Андрій. – Зазвичай, батьки  ведуть дітей на музику змалку, однак я раніше не хотів вчитися. До того ж, подобалася гітара. Я був малим, а вона – великою. Зараз опанував цей інструмент, виконую твори з програми сьомого класу. Але мені більше подобається сучасна музика, а не твори, які задають в музичній школі. В Інтернеті знайшов програму, там 50 тисяч різних творів. Дещо вивчаю сам, а те, що дуже подобається, – пропоную розучити в естрадному музичному колективі, у якому працюю. Тому й вирішив дослідити гітару.  Адже є різні види та типи гітар. Я навіть не здогадувався про існування деяких з них».