Щоб спадщина не стала проблемою

 Що потрібно врахувати батькам для того, аби не ускладнювати дітям процес оформлення спадщини? На що звернути увагу і до кого йти за допомогою? Про ці та інші важливі «спадкові» теми говоримо з адвокатом Андрієм Сорокопудом.
– Пане Андрію, які найбільш проблемні ситуації виникають при оформленні спадщини?
Проблеми найчастіше виникають саме після смерті особи, адже встановити будь-які дані вже дуже важко. Зрозуміло, що у сільських, селищних, міських радах вівся та ведеться реєстр земель, будинковолодінь тощо, але у випадку, коли є якісь неточності, чи то щодо прізвища, чи спори щодо самого майна, меж та розмірів земельних ділянок чи інші дрібниці, спадкоємцям дуже важко, а в деяких випадках – неможливо, прийняти спадщину. Адже переважна більшість будинків (сюди входять і житлові, і господарські будівлі), були збудовані за радянських часів, і технічна документація, як така, на них не виготовлялася.
  На мою думку, така ситуація мала місце саме через правову необізнаність людей, адже орган місцевого самоврядування цілком законним способом виділяв людині землю, а вона в свою чергу заселялася та розпочинала будівництво, при цьому у самій сільській раді залишалася лише відмітка про те, що наприклад: за такою-то особою числиться стільки-то землі за такою-то адресою, і все..
З часом, через різні причини, чи то самозахват, чи помилки, реальні межі часто не відповідають тим, які виділялися з самого початку, можливо й через те, що колись сусіди будували «від верби до верби», або «по плоту», а вже при виготовленні правовстановлюючих документів виявляється, що ці відхилення сягають п’яти метрів. Саме через це найважче зробити технічну документацію. Зараз ведуться геодезичні зйомки землі і усі відхилення, навіть на сантиметр, одразу ж встановлюються. Якщо власник землі, тобто особа, за якою ця земля закріплена, жива, то простіше все виправити, бо ще можна узгодити ту чи іншу межу безпосередньо на місцевості. А після її смерті, відповідно, й узгодити немає з ким. Така ситуація вирішується лише у суді. Це тривалий процес, і з практики видно, що документи, які свідчили б на користь спадкоємця, в переважній більшості випадків відсутні.
– Це стосується і землі, і будинків?
– Щодо будинків, то нині процедура вимагає техпаспорт лише на житловий будинок. На господарські споруди він не виготовляється. Такі господарські споруди зазначаються у переліку та позначаються на схемі в технічному паспорті на житловий будинок. Я наполегливо рекомендую узаконити усі ці споруди і будинки, поки живі власники, щоб потім не виникало проблем, яких зараз можна уникнути.
– Часто трапляється, що оформляти доводиться будинки чи добудови без жодної документації на них, яка процедура в таких випадках?
– Якщо будівництво велося без жодних дозволів, документів, воно теж може бути узаконено. Є такий правовий статус «самочинне будівництво». Стаття 376 Цивільного кодексу України визначає, що «житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил». Цей самий кодекс зазначає, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не має права власності на нього. Право власності на таке будівництво може бути визнане лише за рішенням суду і лише за тією особою, яка це будівництво здійснила. Тобто, людина може бути власником будівлі і мати державний акт на землю, але відсутність дозволів свідчить, що будівництво самочинне. Процедура отримання дозволу, проектної документації тощо по-перше довготривала, по-друге – дорога. Тому, працюючи вже не перший рік, спостерігаю, що майже 90 відсотків будівництва у нас ведеться незаконно: люди спочатку будують, потім сплачують мізерний штраф і вводять вже готову будівлю в експлуатацію. Але технічний паспорт може бути виготовлений навіть на самочинне будівництво, узаконення здійснює інспекція архітектурно-будівельного контролю. Для цього потрібно пред’явити техпаспорт зі штампом «самочинне будівництво», який ставить БТІ, та акт на землю. Після цього інспекція архітбудконтролю видає декларацію про готовність об’єкту до експлуатації, і цей документ дає підстави вважати, що будівництво законне. Але звертаю вашу увагу: техпаспорт не є документом, який підтверджує право власності. Це всього лиш характеристика будівлі.
– Якщо особи, яка здійснювала будівництво, вже немає в живих, наскільки реально спадкоємцю ввести в експлуатацію будинок?
– Реально, але залежить від того, коли велося будівництво і коли житло вводиться в експлуатацію. Юридично, якщо немає жодного технічного документа і будівля не введена в експлуатацію, то людина буде спадкувати земельну ділянку, а вже потім самотужки проводити усю процедуру з введення в експлуатацію будівель, які на ній розташовані. Доказами використання будівлі як житлового будинку можуть бути підключені комунікації, оплата за них – усе це може слугувати підставою на виготовлення технічної документації. У сільській раді можуть бути певні данні, що будівля є житловим будинком, навіть якщо вона не має жодної документації. В такому разі спадкоємець може із цією випискою звернутися до БТІ, виготовити необхідні документи і, відповідно, прийняти спадщину. Але треба враховувати, що всі ці документи виготовляють на ім’я спадкодавця. Складність полягає в тому, що заяву на виготовлення технічної документації має подати особа-власник, а у випадку спадщини – спадкодавець, тобто померлий.
– Що варто врахувати батькам і дітям, щоб не виникало проблем із оформленням спадщини?
– Слід зазначити, що питання спадщини – в інтересах дітей, і саме вони мають подбати про наявність усіх документів, які підтверджують право власності на майно. Кожен нотаріус на початку процедури оформлення спадщини буде вимагати усе, що є на підтвердження того чи іншого права на прийняття спадщини: акти на землю, свідоцтво про майнові чи земельні паї, тощо. Відсутність того ж таки техпаспорту унеможливить спадкування будинку. Насправді, поки живі власники, процедура приведення до ладу усієї документації не є складною. Але враховуючи ментальність наших людей – «поки грім не вдарить – мужик не перехреститься» – виявляється, що дуже мало людей усвідомлюють, що документи повинні бути в порядку. Виготовлення того самого акту на землю чи іншого документа – це не складно, треба просто взяти і зробити.
– Якщо так сталося, що спадкодавець помер, а спадкоємець знає, що у нього не всі документи в порядку, що порадите робити у ці півроку, які відведені для оформлення спадщини?
– Звернутися до адвоката. Тому що в селах будівлі мають різні статуси. До прикладу, Закон розмежовує будівлі, які зведені до 1992 року і після. Є відмінності й у вимогах до процедури виготовлення документації. Важливим моментом є і те, чи є у спадкодавця право власності на це майно, адже у моїй практиці траплялися випадки, коли дітям доводилося доводити те що їх батьки прийняли спадщину від своїх батьків (тобто від бабусі та дідуся), а вже згодом оформляти спадщину на себе. Останній випадок: батько спадщини не приймав, земля була оформлена ще на бабусю, після смерті якої вже минуло понад п’ятнадцять років. Тобто, батько належним чином спадщину не оформив, а просто користувався тим майном. У нас же люди керуються логікою «та хто в мене його відбере, я тут роками живу і мої батьки жили!», і жодного документу на будинок може не бути. У таких випадках потрібно тільки через суд визнавати батька таким, що прийняв спадщину від бабусі, а вже потім, з рішенням суду, йти до нотаріуса оформляти спадщину. Бувають випадки, коли у бабусі чи дідуся і їхніх дітей у тих чи інших документах помилка у прізвищі навіть в одну літеру і суд вимагає довести, що це рідні люди і таке інше. Коли вже «залазимо» у судову тяганину, виявляється, що людям треба витратити більше коштів на оформлення та суди, ніж те майно взагалі коштує.