ye-logo.v1.2

15 лютого: історія, події та факти

Історія 770
Жертви Проскурівського погрому. Лютий 1919 року
Жертви Проскурівського погрому. Лютий 1919 року. Фото: надане Держархівом області

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

15 лютого - річниця Проскурівського погрому. Проскурівський погром 1919 року став в історії Хмельниччини трагічним фактом, під час якого, за різними джерелами, загинуло від 800 до 1600 осіб. Сьогодні, історики та науковці продовжують досліджувати події того періоду. Основними джерелами, які складають масштабне уявлення про те, що відбувалось у Проскурові в лютому 1919 року, є архівні документи, статті в газетах того періоду та зафіксовані у різний спосіб спогади свідків.

У 1919 році Проскурів був повітовим центром Подільської губернії. У листопаді 1918 року губернія перейшла під владу Директорії Української Народної Республіки. Проскурів був важливим транспортним вузлом, оскільки тут існувала залізниця. В цей період розвідка донесла владі УНР, що в місті планується більшовицьке повстання. Із документів ми дізнаємось, що спочатку воно планувалось у Жмеренці. Там повстання не вдалось і більшовики вирішили підняти його у Проскурові. На той час бригада Семесенка вже дислокувалась у місті, і 6 лютого він видав наказ про попередження. В ньому отаман пропонував населенню припинити «свої анархічні вибухи».

Утім, 14 лютого 1919 року в Проскурові таки розпочалось озброєне більшовицьке повстання, яке провалилось. В місті одразу розпочались арешти та обшуки причетних до повстання. У своєму зверненні до гайдамаків отаман Іван Семесенко всю вину за більшовицьке повстання переклав на місцевих євреїв. І на імпровізованому святкуванні військові дали присягу «вбивати і не грабувати».

Рівно о другій годині 15 лютого дня солдати розійшлися в пошуках євреїв — почався погром. У протоколах допиту свідків, тих кому вдалося вижити, йдеться про те, що євреї не знали про погром. І хоч чутки ширились швидко, проте шаблі козаків були швидші.

Ховали жерт погрому 17 лютого. Від ранку і впродовж дня підводи звозили тіла до єврейського кладовища. Наймані селяни викопали велику яму, яка стала братською могилою для жертв різні. Крім неї ще було чотири братських могили менших розмірів. Поховати всі тіла вдалось лише до 4 ранку наступного дня.

Симон Петлюра, отримавши звістку про погром, прибув до Проскурова, тут же видав наказ роззброїти гайдамаків-погромників та заарештувати Семесенка, а також віддав розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому. Петлюра наказав провести слідство якомога швидше і суворо покарати винних. Семесенка перевезли до кам’янецької в'язниці Проте через нестійке політичне становище комісія не завершила своєї роботи. Кам’янець захопили денікінці. Слідча комісія розбіглася, і Семесенко опинився на волі. Вдруге його заарештували в 1920 році, на чеському кордоні, через який він сподівався виїхати закордон. Семесенка доправили до Чортківської в’язниці, де за вироком Польового суду стратили.

Сьогодні, в пам'ять тих, хто загинув під час проскурівського погрому, у Хмельницькому височить пам’ятник. Його побудували у 1925 році на місці братської могили.

Також у світі 15 лютого - Міжнародний день дітей, хворих на рак, а в Україні відзначають День пошани учасників бойових дій на території інших держав.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 483 рік до н. е. - За легендою саме в цей день на 80-у році життя помер індійський принц Сіддхартха Гуатама, який після перевтілення отримав ім'я Будда (Просвітлений) і став засновником нової релігії.

• 1919 рік - Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах.

• 1947 рік - Спеціальною постановою уряду СРСР в Радянському Союзі заборонено шлюби між радянськими громадянами та іноземцями.

Цього дня народилися

• 1564 рік -Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 33-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера.

• 1953 рік - Анатолій Георгійович Хостікоєв, український актор театру і кіно, Народний артист України (1990), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996).
 

Цей день в історії Хмельниччини 15 лютого

У Кам’янці-Подільському 15 лютого 1900 року міська дума затвердила назви низки вулиць, провулків та узвозів. Частина з них носить тіж назви й до сьогодні, частина перейменовані, а деякі ж вулиці зникли з сучасної мапи міста. Про це йдеться у науковій статті «Топонімія Кам’янця-Подільського ХІХ – початку ХХ століття» кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігоря Старенького.

До прикладу, Троїцьку площу з Новопланівським мостом з’єднував Троїцький узвіз, який отримав назву саме цього дня, а сьогодні залишається без неї. Від вулиці Татарської відходив провулок Театральний, наймення якому надала міська дума 15 лютого 1900 року. Назва походить від театру Яна Пекарського, який 1856 року пристосував під ці потреби провіантовий магазин на Турецькому бастіоні. Театр згорів 1918 року, а нині не має такого провулку.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую