11 березня: історія, події та факти

Саме 11 березня минулого року представники Всесвітньої організації охорони здоров’я офіційно оголосили початок пандемії COVID-19. Їх стурбувала швидкість поширення коронавірусу світом.

А в Україні цей день дав старт карантину, який триває й досі. Члени Кабміну 11 березня 2020 року прийняли постанову «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». Згідно з нею, з 12 березня до 3 квітня в країні запроваджувався карантин. Щоправда, він передбачав лише два обмеження: заборону роботи закладів освіти та проведення будь-яких масових за участю понад 200 людей.

Однак невдовзі обмеження посилювалися поки українці вперше зіткнулися з локдауном, а далі — з постійними змінами правил карантину…

Втім, цей день, пов’язаний не лише з тогорічними подіями. Наприклад, впродовж 11-12 березня 1944 року під час Проскурівсько-Чернівецької операції частини 71-ї механізованої бригади 3-ї танкової армії вийшли на західну околицю Проскурова.

В районі Малашівці-Шаровечка вперше розгорнулися бої з танками й піхотою німецьких військ. Тоді заступник командира мінометного батальйону Філіпов з групою бійців зайняв ворожий окоп, з якого корегував вогонь своїх мінометів. Однак його оточили ворожі автоматники й військовий загинув у бою. Поховали його на узліссі біля села Шаровечка. Вже після визволення Проскурова тіло Філіпова перепоховали поблизу вокзалу станції Гречани, а в 1953 році на могилі встановили пам’ятник.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1938 рік — У ніч з 11 на 12 березня німецькі війська окупували Австрійську Республіку. Фактично це стало початком оголошення «аншлюсу», тобто об’єднання обох держав. Однак таке «возз’єднання» було не таким же добровільним, а було анексією нацистською Німеччиною незалежної держави.

1941 рік — США почали надавати допомогу воєнними матеріалами союзникам антигітлерівської коаліції.

1997 рік — Україна і Молдова проголосили створення митного союзу.

Цього дня народилися

1770 рік — Вільям Гаскіссон, британський політичний діяч. В історію він також увійшов тим, що став першою людиною, яка загинула під колесами потяга.

1890 рік — Венівер Буш, американський інженер, творець атомної бомби.

1895 рік — Василь Чучупак, військовий і громадський діяч часів Української революції, головний отаман Холодноярської Республіки, яка проіснувала впродовж 1919-1922 років.

1936 рік — Гаральд цур Гаузен, німецький медик і науковець. У 2008 році він з кількома колегами розділив Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття зв’язку між папіломавірусу та раком шийки матки, що стало поштовхом до лікування цього виду пухлин.

Цей день в історії Хмельниччини

У березні 1919 року державні установи УНР тимчасово переїхали до Проскурова. Місцем для проведення нарад за участю директорії обрали театр Бейриша Шильмана, приміщення якого нині є міським Будинком культури. На одній з таких нарад 11 березня 1919-го більшість висловилась за припинення переговорів з представниками Антанти та за необхідність домовитися з більшовиками. Натомість Симон Петлюра висловився проти.

Цього дня у 2014 році на хмельницький майдан Незалежності вийшло пів сотні учнів однієї зі шкіл міста з акцією «Ми – за мир». Біля входу до обласної державної адміністрації вони вигукували гасла «Ми — за мир» та «Щасливе дитинство — у мирній країні». Діти малювали плакати та власноруч робили голубів миру. Щоб не зривати навчальний процес, на акцію прийшли по кілька делегатів з різних класів.

11 березня 2017 року зупинилося серце ветерана російсько-української війни Андрія Рибцова. Капітан «Балу» пішов зі життя у 56-річному віці від обширного інфаркту. Восени 2014 року Герой добровільно став на захист України. Зі своїм підрозділом він обороняв населені пункти у районі Маріуполя (Широкине, Гранітне, Чермалик). Прослуживши понад рік, у вересні 2015 року Андрія Рибцова звільнили у запас Збройних Сил України. Повернувшись у мирний Хмельницький, він продовжив допомагати армії як волонтер.

Восени 2014 року Андрія Рибцова добровільно став на захист України. Фото: з архіву редакції