Рейд УПА і «замінована» обласна рада — 7 грудня в історії

7 грудня 1944 року на Поділлі завершився рейд підрозділу Української повстанської армії під командуванням Семена Котика на псевдо «Вира». Українські військові побували на територіях Шепетівщини, Славутчини, Полонщини та Старокостянтинівщини.

На той час рейди були одним із найпоширеніших видів повстанської діяльності. За своїм спрямуванням вони поділялися на бойові та пропагандистські. Метою перших було спровокувати напругу в середовищі ворога, завдати йому відчутних втрат і завадити провести концентрований наступ. Натомість пропагандистські рейди були спрямовані на популяризацію визвольного руху, поширення антирадянських настроїв серед населення, створення сприятливих умов для активної повстанської діяльності.

Пропагандистський рейд УПА на Поділлі розпочався 4 жовтня 1944-го й тривав до 7 грудня того ж року.

Цей день в історії Хмельниччини

7 грудня 1897 року парафія в селі Цибулівка Кам’янецького повіту отримала першого священника. Про цю подію писало видання «Подільські єпархіальні відомості». У новині йшлося, що самостійну парафію в Цибулівці утворили ще 14 квітня 1897 року, але впродовж семи місяців і 23 днів вона була без священника. Першим став Гавриїл Рогозинський, який витримав випробування в екзаменаційній комісії та був рукопокладений у священники. До того він був дияконом Миколаївської церкви міста Кам’янця-Подільського.

7 грудня 1937 року в Кам’янці-Подільському помер Юхим Сіцінський — видатний історик, археолог, літописець Подільського краю. Після приходу до влади радянського режиму він зазнав чимало утисків. Після другого арешту в 1929-у науковець не зміг знайти роботу у Кам’янці. Тому йому довелося переїхати у Київ. Там він працював науковим співробітником Всеукраїнського музейного містечка. Проте 1933 року Юхима Сіцінського звільнили й він повернувся у Кам’янець-Подільський, де провів останні роки свого життя.

А торік 7 грудня першу сесію провела Хмельницька обласна рада восьмого скликання. Вона виявилася досить напруженою. Зокрема, місцеві обранці спершу обирали голову. Для цього кандидат мав набрати 33 голоси. Як наслідок, з таким результатом перемогла представниця партії «За майбутнє», дружина нардепа Віолета Лабазюк. Натомість її суперниця від «Слуги народу» Оксана Бочкарьова отримала 27 голосів. Під час оголошення переможця у сесійну залу увійшли правоохоронці, щоб евакуювати присутніх. Причиною стало повідомлення про, як далі виявилося, фейкове «замінування» Будинку рад.

Після обстеження будівлі, у якій все ж не виявили слідів вибухівки, депутати повернулися до сесійної зали. Далі вони обрали заступників для Віолети Лабазюк. Першим став представник «Команди Симчишина» Володимир Гончарук, а другим — Валентин Соколюк від «Європейської Солідарності». Власне на цьому пристрасті навколо крісла голови обласної ради не вщухли. Противники Віолети Лабазюк спробували оскаржити у суді легітимність її обрання, але як виявилося — марно.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1941 рік — Вранці 7 грудня японська авіація та карликові підводні човни завдали удару по Тихоокеанському флоту військово-морських сил США, який базувався у гавані Перл-Харбор на Гавайських островах. Таким чином Японії вдалося на пів року нейтралізувати американський тихоокеанський флот. Це дозволило їй захопити більшу частину Південно-Східної Азії. Зокрема, Гонконг, Бірму, Голландську Ост-Індію, Сінгапур і Філіппіни. До речі, через дві години після атаки на Перл-Харбор уряд Японії офіційно оголосив війну США та Великій Британії.

1972 рік — З космічного центру Кеннеді у Флориді стартував космічний корабель «Аполлон-17», на борту якого перебувало троє астронавтів. Це став шостий і останній пілотований політ до Місяця, а також — остання висадка людини на його поверхні. Екіпаж «Аполлона-17» привіз на Землю 110 кілограмів зразків скельних порід і місячного ґрунту.

В цей день народилися

1811 рік — Микола Устиянович, український письменник і громадський діяч.

1888 рік — Левко Лепкий, український письменник, видавець, редактор, композитор і художник.

1892 рік — Олена Степанів, український історик, географ і громадська діячка. За деякими свідченнями вважається першою у світі жінкою, яку офіційно зарахована на військову службу офіцером. Вона була хорунжою Українських Січових Стрільців і чотарем Української Галицької Армії. Також Олена Степанів є матір’ю історика Ярослава Дашкевича.

1900 рік — Катерина Білокур, майстриня українського народного живопису. Вважається однією з кращих представниць так званого «наївного мистецтва».

1903 рік — Олександр Лейпунський, український фізик, який у 1932 році спільно з Антоном Вальтером, Кирилом Синельниковим і Георгієм Латишевим уперше у Радянському Союзі здійснили розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками.

Читайте також: У Хмельницькому встановили Дзвін Пам’яті