Подорожуємо Хмельниччиною онлайн: загадкові водоспади, цілюща вода і таємниці Бакоти

Карантин через поширення коронавірусу диктує свої умови. Передусім, потрібно залишатися вдома. Це чи не головне правило, аби зупинити поширення хвороби. Хтось проводить час за домашніми справами, переглядом фільмів, читанням книг. Ми ж пропонуємо вам трішки поподорожувати. Віртуально. Сайт «Є» підготував для вас добірку з цікавих місць Хмельниччини, про які ми писали раніше. Пропонуємо вам почитати про них цікаві розповіді, подивитися фото. А коли скінчиться карантин – ви будете знати, куди помандрувати, щоб подивитися на усе це на власні очі. Тож у цій підбірці ми розповімо вам про таємниці Бакоти, загадковий водоспад в Маліївцях, не менш прекрасний Бурбун, замкову криницю в Старокостянтинові з водою, якій приписують цілющі властивості, а також джерела, що не замерзають в найлютіші морози…

Старокостянтинів – князева криниця, що врятувала місто

Безліч легенд бережуть в собі стіни й замку в Старокостянтинові – резиденції князів Острозьких, зведеній на мисі, де зливаються Случ та Ікопоть, у ХVI столітті. Одна з легенд – про колодязь, викопаний у самому замку.

Цей замок було збудовано, щоб зупиняти ворога. І якщо під час ворожих штурмів у війська проблем з харчами не було, то з питною водою – часом було сутужно. Переповідають, що під час одного з нападів, ворог тримав в облозі замок-фортецю місяць. Запаси води закінчувалися, у людей почалася паніка. Князь Острозький тоді палко молився, просивши Бога, щоб той послав порятунок. І наснився йому дивний сон, що під замком є могутнє джерело. Наказав князь копати в тому місті, яке йому уві сні побачилося. Копали п’ять метрів, десять… Нема води… І це при тому, що поруч із замком річка тече, низовина. Та князь не втрачав надії. І на п’ятнадцятому метрі задзюрчало джерело. За легендою, напоїв князь військо цілющою водою і вже ніяка облога місту була не страшна. Детальніше про замкову криницю та інші легенди, пов’язані з нею, можете прочитати в матеріалі «Подорожуємо Хмельниччиною: Старокостянтинів – князева криниця, що врятувала місто, а нині зцілює людей».

Одна з легенд замку Острозьких, що в Старокостянтинові, про криницю, викопану всередині замку.

Штучний водоспад в Маліївцях, місце сили та легендарних скарбів

Бути в Маліївцях і не бачити диво-водоспаду – наче втратити півжиття. Навряд чи ще якийсь куточок України може похвалитися такою неймовірною спорудою. Самотня скеля висотою під два десятки метрів з небаченої краси водоспадом, приваблює сюди і туристів, і навіть прихильників язичницької віри. Вода, що стікає цівкою по зарослому мохом камінню, за два метри до землі розсіюється над входом у печеру, а потім збирається докупи і стікає довгим дерев’яним жолобом у ставок.

Здалеку водоспад нагадує велета: порослого густим мохом, з роззявленою пащею-печерою. А вода, що стрімко падає з висоти майже двох десятків метрів і стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняється ні на мить вже кілька століть поспіль. Хто його збудував, та чому цю місцину вважають місцем сили – у матеріалі «Подорожуємо Хмельниччиною: штучний водопад в Маліївцях, місце сили та легендарних скарбів».

Здалеку водоспад нагадує велета: порослого густим мохом, з роззявленою пащею-печерою.

Диво природи – водоспад Бурбун на Дунаєвеччині

У селі Лицець на Дунаєвеччині можна побачити справжнє диво природи – водоспад з місциною, яка нагадує райський куточок. Довгий час це затишне місце залишалося поза увагою туристів, навідувалися туди лише місцеві жителі. Проте, як розповідають селяни, останніми роками водоспад став навдивовижу популярним і відвідуваним місцем серед мандрівників. Сюди їдуть відпочити, покупатися, насолодитися краєвидами і чи не впершу чергу… зробити ефекті фотографії на фоні блакитного озера з водоспадом посеред скель.

Торік Лисець навіть змагався за звання «Неймовірного села України». Село хоч і не стало переможцем, але отримало від Королівства Нідерландів подарунок – оформлення ландшафтної ділянки біля водопаду. Так що улітку тут буде відпочивати ще краще. Детальніше почитати про Бурбун можна в матеріалі «Подорожуємо Хмельниччиною. За порцією релаксу і райськими фотографіями до водоспаду Бурбун».

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Таємниці Бакоти, про які вам не розказують екскурсоводи

Бакоту часто називають місцем , клімат якого ідентичний кримському. Аби почути історію Бакотського скельно-печерного монастиря монастиря XI-XV століть сюди приїздять тисячі туристів з усіх куточків України та світу. Територія навколо Бакоти входить до складу Національного природного парку «Подільські Товтри», що за площею є одним з найбільших в Україні та Європі та визнаний одним із семи природних чудес України. Тарас Горбняк, представник національного парку «Подільські Товтри» каже, дуже часто розповідають те, чого немає і не було. А знає він про усе не з переказів, а з життя, адже родом із затопленого села і ще досі пам'ятає, як все відбувалося насправді. Отже, п’ять фактів про Бакоту, від Тараса Горбняка, які не розповідають, або перекручують, екскурсоводи, можна дізнатися в матеріалі «Правда, чи міф: П’ять фактів про Бакоту, які вам не розказують екскурсоводи».

Територія навколо Бакоти входить до складу Національного природного парку «Подільські Товтри».

Джерела, що ніколи не замерзають

В Голоскові, що неподалік Хмельницького, є джерела які не замерзають і в найлютіші морози.

Це чи не єдине місце на Хмельниччині, де зимують дикі качки, чаплі та часом навіть лелеки. Таких джерел тут близько п'ятнадцяти. Вони б'ють з-під землі посеред села, й тонкими струмками розтікаються у видолинки, утворюючи болітця і невеличкі ставочки. Ані джерельні струмки, ані ставки не вкриваються льодом навіть в люті морози, створюючи тут унікальний для нашої місцини мікроклімат: справжній рай для перелітніх птахів, котрі облюбували голосківські джерела для зимівлі. Детальніше про джерела в Голоскові можна почитати в матеріалі «Джерела, що ніколи не замерзають».

Завдяки унікальному мікроклімату джерела не замерзають і в найлютіші морози. Фото: Володимира Новака.

Читайте також: Подорожуємо Хмельниччиною віртуально: храми, палаци, старовинні млини…