Чому екоактивісти виступають проти добудови енергоблоків Хмельницької АЕС

19 громадських організацій виступили проти добудови енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС. Вони закликають парламент і президента припинити розгляд та схвалення відповідного законопроєкту. Про це повідомляють в Центрі екологічних ініціатив «Екодія».

За твердженнями активістів, у законопроєкті про добудову ХАЕС не враховується поточний стан споруд, які почали будувати у 1980-х роках і залишили незавершеними майже на 40 років.

«Відсутність прозорої інформації про плани модернізації та адаптації об'єктів, які залишалися без належного обслуговування протягом тривалого часу, підвищує ризики цього проєкту», - зауважують у Центрі екологічних ініціатив «Екодія».

Також представники громадських організацій звертають увагу, що наразі немає підтверджень, чи зможе ХАЕС забезпечити охолодження одночасно чотирьох атомних енергоблоків через 10-15 років. Невідомо про наслідки для екосистеми річки Горинь. Та й загалом водозабезпечення всього регіону, додають активісти.

«У літні періоди, коли температура підвищується, ХАЕС уже зараз змушена використовувати додаткову воду для охолодження реакторів з річки Горинь тому без проведення детальної оцінки водозабезпечення всього регіону, за врахування одночасної роботи чотирьох енергоблоків ХАЕС, немає підстав стверджувати, що даний проєкт не матиме негативного впливу як на екосистему Горині, так і на регіон в цілому та гарантувати безпечну роботу реакторів», - йдеться у спільній заяві громадських організацій природоохоронного руху.

Активісти акцентують й на тому, що наразі відсутні важливі дані та дослідження оцінки впливу на довкілля, передбачені законом. Наполягають, що до початку планованої діяльності має бути оприлюднена інформація про встановлену санітарно-захисну зону, результати обстеження конструкцій дамби-водосховища, флору і фауну згідно Бернської конвенції, водогосподарський баланс річки Горинь з урахуванням експлуатації енергоблоків, концепцію безпечного зняття з експлуатації енергоблоків №3 та №4 та матеріалів попереднього Звіту з безпеки.

«До того ж, Україна навіть до повномасштабного вторгнення росії посідала 30 місце з 45 країн за Індексом ядерної безпеки, розробленому Глобальною ініціативою зі зменшення ядерної загрози. Це свідчить про низький рівень захисту вже існуючих українських АЕС від диверсій. Гарантувати ж умови безпеки подібного проєкту в умовах війни ніхто не може», - йдеться у тексті.

Ще одним ризиком, на думку активістів, є те, що для добудови планують використати старе російське обладнання з недобудованої болгарської АЕС «Белене». Це, стверджують представники екоруху, не відповідає національним інтересам України та може становити загрозу для енергетичної безпеки країни.

«Це обладнання залишається на складах у Болгарії після зупинки проєкту у 2012 році. Реактори ВВЕР-1000 серії 466Б не повністю відповідають сучасним стандартам безпеки, розробленим Асоціацією регуляторів Західної Європи для «відкладених проєктів». Вони не враховують принципів безпеки, які були розроблені після 1980-х років», - зазначають в організації.

Законопроєкт про добудову енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції наразі перебуває на стадії розгляду у Верховній Раді. Його ухвалення є ключовим для старту основних будівельних робіт та реалізації проєкту в цілому. Як повідомляв раніше директор «Енергоатому» Петро Котін, закупити ядерні реактори планують у червні цього року.

Раніше сайт «Є» писав, що у громадах спостережної зони Хмельницької АЕС потребують гарантій безпеки. 

Читайте також: На Хмельниччині оновили графіки погодинних відключень світла: коли не буде подачі електроенергії