ye-logo.v1.2

20 лютого: історія, події та факти

Історія 1621
Управління СБУ у Хмельницькій області після пожежі
Управління СБУ у Хмельницькій області після пожежі . Фото: з архіву редакції

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Сьогодні, 20 лютого, Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні. Його було запроваджено для увічнення подвигу учасників Революції Гідності та пам'яти полеглих за свободу Героїв Небесної Сотні. Відповідний указ 11 лютого 2015 року підписав тодішній президент Петро Порошенко.

Саме 20 лютого 2014 року в Києві на вулиці Інститутській розпочалися розстріли учасників Революції Гідності. В Інтернеті впродовж дня з’являлося все більше відео та фотографій, на яких зафіксовано, як силовики з вогнепальної зброї стріляють у неозброєних протестувальників. Ті, наступаючи та рятуючи поранених побратимів, були змушені прикриватися щитами, які не могли їх захистити від куль.

Внаслідок подій того дня жителі Хмельниччини втратили своїх земляків: 52-річного Сергія Бондарчука зі Старокостянтинівщини, 55-річного Миколу Дзявульського зі Шепетівки, 53-річного Анатолія Корнєєва з Кам’янеччини та 44-річного Володимира Чаплінського, який родом зі Славутського району.

Як наслідок, тодішні події стали переломним моментом для повалення режиму президента Віктора Януковича.

А у Хмельницькому після трагічних подій, які сталися напередодні, з обласного управління Служби безпеки України почали вивозити зброю. А його начальник Віктор Крайтор на місцевому майдані Незалежності перед кількома тисячами мітингувальників написав рапорт. Судовий процес над ним як над одним з винуватців тодішніх подій досі триває…

Крім того, 20 лютого відбулася позачергова сесія Хмельницької обласної ради, на якій кілька депутатів заявили про свій вихід з лав «Партії регіонів». Пізніше про вихід з лав цієї політичної сили заявили понад чотири десятки «регіоналів» з міської ради.

До речі, 20 лютого в Україні також відзначають День соціальної справедливості, започаткований указом президента Віктора Януковича від 4 листопада 2011 року. Він збігається зі Всесвітнім днем соціальної справедливості встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1054 рік — Вважається однією з дат можливої смерті 76-річного Великого князя київського Ярослава Мудрого. Деякі історики називають іншу дату — 17 лютого того ж року. Спадкоємцем Ярослава Мудрого став його син Ізяслав Ярославич, який не зумів втримати владу, а його міжусобна війна з братами стала початком розпаду Київської Русі.

1649 рік — Богдан Хмельницький почав переговори з поляками про визначення кордонів Запорізького війська.

2014 рік — На територію Автономної Республіки Крим вдерлися російські спецсили, які надалі забезпечили проведення так званого «референдуму» та подальшу анексію Криму. Тобто російська агресія розпочалася ще до повалення режиму Віктора Януковича, адже того дня він все ще залишався при владі. Одним з підтвердженням цього факту є медаль «За повернення Криму», на якій датою початку анексії Кримського півострова вказано саме 20 лютого 2014 року.

2020 рік — В Україну прибув літак з евакуйованими з Китаю українцями та іноземцями. Їх доправили з Уханя, який став епіцентром коронавірусу. Рейс приземлився в аеропорту Харкова. Серед евакуйованих були й жителі Хмельниччини.

Цього дня народилися

1887 рік — Олександр Удовиченко, український військовий і громадський діяч, генерал Армії УНР, віцепрезидент УНР в екзилі впродовж 1954-1961 років.

1888 рік — Василь Барвінський, український композитор, піаніст, музикознавець.

1889 рік — Лев Ревуцький, український композитор, педагог, музичний і громадський діяч.

1905 рік — Улас Самчук, український письменник, член уряду УНР у вигнанні. Його перу належать романи «Марія», «Гори говорять», трилогія «Волинь».

Цей день в історії Хмельниччини

20 лютого 1918 року в Проскурів вступила австрійська армія. Виконуючи умови Брестського миру в справі військової допомоги Центральній Раді УНР у війні з більшовиками, в Україну почали просуватися війська Німеччини та Австро-Угорщини. Вони найперше підтримували гетьманську Українську Державу. Після їх вступу у Проскурів вони перебували на Поділлі до кінця жовтня 1918 року.

Цього дня у 1930 році мешканці Плужного нинішнього Шепетівського району підняли повстання проти більшовиків, яке поширилося на довколишні села та райони. Почалося все з рішення Шепетівського бюро комуністичної партії щодо закриття сільської церкви й виселення селянських сімей. Проте незабаром на вимогу громади храм все ж повернули. Й 20 лютого після молебню, на якому було орієнтовно дві тисячі вірян з дев’яти сіл, на вулиці жінки почали кричати: «Не чіпайте церков!», «Геть колективізацію!», «Геть радянську владу, будемо вибирати старосту!».

Шепетівська округа. Фрагмент мапи УСРР 1923 року. Фото: uk.wikipedia.org

Шепетівська округа. Фрагмент мапи УСРР 1923 року. Фото: uk.wikipedia.org

Тоді спершу натовп кинувся розбирати колективізовані зерно та інвентар. Далі юрба з понад 400 осіб попрямувала в сторону кордону з Польщею, імітуючи спробу його перетину. Проте за чотири кілометри від нього була зупинена загоном піднятих за тривогою прикордонників. Після переговорів селяни повернулися до Плужного, а далі роз’їхалися по домівках, дорогою агітуючи до спільних виступів.

Наступного дня повстання охопило 22 села тодішнього Плужненського району. Ще через день заворушення охопили 13 районів округи. У багатьох селах були вигнані сільські ради, розгромлені склади з посівним зерном, розібраний колективізований інвентар.

24 лютого з Харкова надійшов наказ оточити бунтівні села маневровими групами Славутського та Ямпільського прикордонних загонів, а ватажків заворушень — оточити. Для ліквідації селянських повстань у Шепетівську округу були введені сили військ Об’єднаного державного політичного управління, які й розправилися з повсталими. Під час зіткнень було вбито й поранено 49 селян, а понад дві тисячі — заарештовано.

Впродовж 20-21 лютого 2014 року на Хмельниччині за добу знесли одинадцять пам’ятників Леніну. Як тоді повідомляли правоохоронці, першими у ніч з 20 на 21 лютого повалили пам’ятники в Дунаївцях і Славуті. В останній пам’ятник зносили екскаватором. Згодом з постаментів скинули аж трьох мідних і бетонних вождів у Хмельницькому: в парку імені Михайла Чекмана, біля заводу «Новатор» та у мікрорайоні Ружична. Далі були — Старокостянтинів, Деражня, Волочиськ, Ярмолинці, Ізяслав. І вже у ніч з 21 на 22 лютого до переліку приєднався Красилів.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую