ye-logo.v1.2

Нові правила карантину та поділ області на райони — підсумки місяця

Суспільство 4770
Липень на Хмельниччині у подіях та фактах
Липень на Хмельниччині у подіях та фактах. Фото: ілюстративне з архіву редакції

Про події з життя Хмельниччини, якими запам’ятався цей липень.

У порівнянні з попередніми місяцями, пожвавилося культурне та спортивне життя Хмельниччини. В умовах так званого «адаптивного карантину» у липні проводилися масові заходи. Наприклад, яскраве святкування Івана Купала у Хмельницькому. Щодо карантину, то його знов продовжили. Проте урядовці запровадили низку новацій, які зі серпня змінять підхід до запровадження обмежувальних заходів. Крім того, липень став доленосним для нашої області. Саме цього місця Верховна Рада України прийняла новий поділ Хмельниччини на райони. Парламентська постанова фактично відкинула попередні пропозиції напрацьовані на профільних комітетах і затвердила три райони. Отож, детальніше про те, якими подіями запам’ятався липень, читайте у матеріалі від кореспондентів сайту «Є».

Про поділ Хмельницької області на три райони

Розпочнемо з події, яка вплине на майбутнє всієї області, — ліквідації старих та утворення нових районів. Це питання обговорювали понад рік. Спершу пропонувалося поділити Хмельницьку область на три райони. Проте деякі нардепи почали висувати ідеї щодо збільшення кількості районів до п’яти. Такі рішення задовольнили не всіх жителів області. Наприклад, частину ярмолинчан обурило, що їх мають віднести до Дунаєвецького району, а не до Хмельницького. Тому на профільних комітетах парламенту до останнього продовжували переглядати межі адміністративно-територіальних одиниць.

Однак 17 липня голосування у Верховній Раді розставило всі крапки над «і». Більшістю голосів парламент вирішив схилитися до початкового варіанту поділу області та створити три райони: Шепетівський, Хмельницький та Кам’янець-Подільський.

Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук вважає поділ Хмельниччини на три райони найбільш логічним. Фото: decentralization.gov.ua

Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук вважає поділ Хмельниччини на три райони найбільш логічним. Фото: decentralization.gov.ua

Це задовольнило не всіх нардепів. Окремі обранці вирішили оскаржити законність парламентської постанови у Конституційному Суді України. Зокрема, від Хмельниччини під цим поданням свої підписи поставили нардепи Сергій Лабазюк і Віктор Бондар.

Щоб з’ясувати, навіщо потрібне укрупнення районів та як воно вплине на людей, кореспонденти сайту «Є» поспілкувалися з директором з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатоліям Ткачуком. За його словами, якщо відкинути політичну складову, нове розташування райцентрів не створить жодних проблем для громадян. Більшість необхідних адміністративних послуг населенню надаватимуть у громадах.

«Щодо поділу Хмельниччини, то це найкраща модель. Область витягнута з півночі на південь, має великі міста на півночі, центрі та півдні: Шепетівка, Хмельницький та Кам’янець-Подільський. Це логічно розмежовує область на три великі потужні райони», — переконаний Анатолій Ткачук.

Продовження карантину, його новації та як проходитиме навчання у школах

Кабмін продовжив в Україні карантин до 31 серпня. У постанові від 22 липня урядовці запровадили низку новацій для визначення обмежень у різних регіонах. Карантинні зміни набудуть чинності 1 серпня.

Зокрема, на Хмельниччині обласна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з того часу не прийматиме рішень щодо встановлення будь-яких карантинних обмежень. Цим питанням опікуватиметься державна комісія, яка керуватиметься рівнями епідеміологічної небезпеки у кожному регіоні. 

Згідно з урядовою постановою, може встановлюватися «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень небезпеки поширення COVID-19. Їх визначатиме автоматизоване програмне забезпечення. Для кожної «кольорової» зони передбачені власні карантинні заходи. Найбільш жорсткі обмеження запроваджуватимуть для районів та населених пунктів, в яких встановлено «помаранчевий» або «червоний» рівень.

Під час щоденного брифінгу 29 липня перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Роман Примуш припустив, що невдовзі наша область може опинитися у «помаранчевій» зоні. Причиною цього є збільшення нових випадків COVID-19 впродовж останніх днів. За таких умов на території краю можуть заборонити роботу розважальних закладів та ресторанів у нічний час, спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури, планові госпіталізації в лікарнях, прийняття нових змін в дитячі табори та обмеження для масових заходів.

Щодо початку навчання, то держава планує відновити повноцінну роботу шкіл 1 вересня без запровадження дистанційної форми освіти. Винятоком з правила можуть стати регіони з «червоним» рівнем небезпеки.

Головний санітарний лікар України 30 липня підписав розпорядження щодо встановлення правил для освітніх заходів на період карантину. Інфографіка: mon.gov.ua

Головний санітарний лікар України 30 липня підписав розпорядження щодо встановлення правил для освітніх заходів на період карантину. Інфографіка: mon.gov.ua

Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко 30 липня підписав розпорядження щодо встановлення правил для освітніх заходів на період карантину. Згідно з документом, заходити всередину та пересуватися навчальним закладом потрібно лише у вдягненій захисній масці або респіраторі. Проте на самих зайняттях такі засоби індивідуального захисту можна не використовувати. Всередину навчальних закладів заборонено заходити батькам або іншим стороннім особам, крім осіб, які супроводжують людей з інвалідністю. А перед кожним зайняттям педагоги мають опитувати учнів або студентів щодо їх самопочуття. Персоналу проводитимуть температурний скринінг й не допускатимуть до закладу, якщо їх температура перевищує 37,20 градусів. Однак ця процедура не буде обв’язкою для учнів і студентів.

Старт масових заходів, акція на захист української мови та новий керівник обласної поліції

На відміну від попереднього року, цей весняно-літній сезон через запровадження карантину збіднів на культурні та спортивні події. Наприклад, навіть не відбувалися урочистості зі святкування Дня Конституції України. Ситуація дещо покращилася у липні.

Для Хмельницького своєрідним стартом яскравих масових заходів стало святкування Івана Купала. Воно проходило у Молодіжному парку впродовж 6-7 липня. У перший день святкування на території парку розмістили фотозони та фудкорти, проходили виступи народних ансамблів і майстер-класи, а ввечері — транслювали український фільм «Пекельна хоругва». А найяскравішою частиною цьогорічного Івана Купала стало вогняне шоу посеред Південного Бугу, яке відбувалося під музику, яка звучала з острова Кохання. Ефектне дійство зібрало на березі річки сотні хмельничан. 

А в останній день місяця, 31 липня, у Хмельницькому на стадіоні «Поділля» учням міста вручали відзнаки за успішне завершення школи. З майже 1 тисячі 600 випускників одинадцятих класів 138 школярів отримали «золоті» медалі та 41 — «срібні». Крім того, четверо хмельничан набрали на зовнішньому незалежному оцінюванні максимальний бал. Трьом 200-бальникам міська влада вирішила вручити по 10 тисяч гривень, а учню, який домігся такого результату з двох предметів, — 20 тисяч гривень.

Цього місяця в обласному центрі знаковими стали й різноманітні акції протесту. Наприклад, 16 липня на місцевий майдан Незалежності вийшло майже пів сотні хмельничан. Людей обурила спроба переглянути чинне мовне законодавство, а саме — законопроєкт за авторством нардепа від партії «Слуга народу» Максима Бужанського. Він мав би скасувати вересневий перехід російськомовних класів на викладання предметів державною мовою, частка якої у навчальному процесі повинна складати щонайменше 80 відсотків. Бужанський пропонував перенести такі зміни на 1 вересня 2023 року, але частка української мови мала б бути урізана. Аналогічні акції протесту проти одіозного законопроєкту пройшли у Києві та інших містах.

Хмельничан обурила спроба перегляду мовного законодавства. Фото: з архіву редакції

Хмельничан обурила спроба перегляду мовного законодавства. Фото: з архіву редакції

В останній день перед літніми канікулами парламент не зміг розглянути законодавчі ініціативи Максима Бужанського. Пізніше заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила, що цей законопроєкт не виноситимуть на голосування восени, адже тоді він втратить свою актуальність.

Також у липні змінилося керівництво Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Спершу колишнього його начальника Анатолія Щадила, який менше року очолював правоохоронців краю, призначили керувати поліцією Дніпропетровської області. А 29 липня в ГУНП в Хмельницькій області представили нового начальника управління. Ним став один зі заступників Щадила — Герасимчук Руслан Володимирович.

А сайт «Є» почав серію матеріалів про цікаві та невідомі сторінки історії Проскурова. Цього разу спільно з місцевим істориком і краєзнавцем Сергієм Єсюніним кореспонденти розповіли про родину купців Маранців та їхні будинки, які збереглися до наших днів. Не обійшлося без нових відкриттів, адже Сергій Єсюнін нещодавно віднайшов архівні документи, які вказують на справжнього власника маєтку, де нині працює обласний театр ляльок

За рештою актуальних подій слідкуйте у рубриці «Всі новини Хмельниччини».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую