ye-logo.v1.2

Рік карантину в Україні: наслідки та хронологія подій

Суспільство 1488
В Україні вже рівно рік триває безперервна дія карантину
В Україні вже рівно рік триває безперервна дія карантину. Фото: ілюстративне pixabay.com

Про шлях країни від перших обмежень у березні 2020 року до можливості нового локдауну у 2021-му.

Сьогодні, 12 березня, виповнюється рівно рік дії безперервного карантину в Україні, кінця якому поки не видно. Саме цього дня у 2020 році почали діяти дві лише заборони: відвідування закладів освіти та проведення масових заходів за участю понад 200 людей. І певно мало хто міг уявити, що це була лише «перша ластівка» перед запровадженням тотального локдауну…

Тому кореспонденти сайту «Є» вирішили пригадати хронологію головних змін карантину та з’ясувати, які наслідки вони мають для України та населення.

Карантин вдарив по економіці, а по людях — ще сильніше: про соціально-економічні наслідки

З болючими наслідками карантину стикнулася не лише Україна, а й більшість країн світу. Найперше йде мова про падіння економіки, а відповідно — зниження рівня життя людей. Однак досі можна лише приблизно осягнути важкість цього удару. По-перше, думки експертів коливаються від оптимістичних до песимістичних оцінок. По-друге, трапляється парадоксальна ситуація: з одного боку падіння економіки може бути незначним, але люди все одно стали біднішим.

На сайті Мінекономіки України на початку лютого опублікували документ під назвою «Огляд економічної активності (підсумки 2020 року)». Згідно з ним, падіння ВВП у 2020 році становило 4,2 відсотка, що навіть є кращим показником з раніше прогнозованими 4,8 відсотками. Однак через січневий локдаун рівень ВВП в країні вже скоротився на 2,6-2,8 відсотка.

Досить оптимістичну оцінку у своєму блозі для «Економічної правди» дає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

«Шуму було багато, але в сухому залишку це виявилась найлегша криза за всю сучасну історію. Економіка скоротилась всього на 4,1 відсотка, що за українськими мірками і не криза зовсім. Традиційно фінансово стійкі країни постраждали набагато сильніше, ніж хронічно нестабільна Україна. Нагадаю, у 2008-2009 роках (період глобальної фінансової кризи, яка охопила весь світ — авт.) ми були серед світових лідерів за темпами падіння ВВП: мінус 14,8 відсотка у 2009-му», — зазначив економіст.

Впродовж минулого року Україна мала менший рівень ВВП, ніж деякі країни зі стабільнішими економіками. Інфографіка: «CASE Україна», опублікована на «Економічній правді»

Впродовж минулого року Україна мала менший рівень ВВП, ніж деякі країни зі стабільнішими економіками. Інфографіка: «CASE Україна», опублікована на «Економічній правді»

Таку ситуацію він найперше пов’язує зі стабільним внутрішнім попитом, хоча він постраждав під час весняного локудауну. Як наслідок, роздрібний товарообіг виріс за рік на 7,9 відсотка. Дмитро Боярчук вважає, що це стало можливим завдяки нехтуванню багатьма українцями запроваджених карантинних обмежень. Наприклад, у Хмельницькому представники деяких непродовольчих ринків у листопаді ігнорували заборони карантину вихідного дня, мовляв: «у постанові Кабміну про нас нічого не сказано».

Проте виклики таким оптимістичним поглядам кидає інший показник — рівень безробіття, який впродовж минулого року зростав на всій території України. Зокрема, на Хмельниччині, про що свідчить статистика обласної служби зайнятості. Впродовж одинадцяти місяців 2020 року до центрів зайнятості з допомогою звернулося 38 тисяч 900 безробітних жителів краю, що на 20 відсотків більше, ніж у 2019 році. Найбільше зростання безробіття спостерігалося: у Хмельницькому, Старокостянтинові та районі, у Ярмолинецькому районі, а також — у Кам’янці-Подільському.

Звісно найбільше від карантинних обмежень постраждала сфера послуг. Зокрема, в країні спостерігалося закриття закладів громадського харчування. Однак перевагу над конкурентами отримали підприємці, у яких була досить розвинена система доставки товарів та онлайн-торгівля.

Масла у вогонь додав як мінімум поспішний запуск ринку природного газу. Хоча українці отримали можливість вибирати постачальників, відмова від державного регулювання з 1 січня спричинила різке зростання тарифів на блакитне паливо, а відповідно — обурення громадян. Тому урядовцям довелося поспішно запроваджувати тимчасовий граничний тариф на газ. А через скасування пільгового тарифу на перші сто кіловат за годину — тимчасову компенсацію за спожиту електроенергію для деяких категорій населення.

Про зростання домашнього насильства та зміни у психології людей

Впродовж минулого року пришвидшився спад не лише світової економіки, а й демократії. Такий висновок зробили експерти міжнародної правозахисної організації «Freedom House». Вони зафіксували, що лідери деяких країн користуються загрозою поширення COVID-19 і посиленням карантину у власних політичних цілях. Навіть США у рейтингу «Свободи слова» опустилися на кілька пунктів вниз.

З одного боку представники «Freedom House» визнали, що в Україні карантинні обмеження щодо пересування громадян, відповідали епідеміологічній ситуації. З іншого боку — вони неспівмірно вплинули на людей похилого віку, малозабезпечене населення та родини з маленькими дітьми.

В умовах карантину, а тим паче локдауну, стало небезпечнішим і сімейне життя. Ще у квітні 2020 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив про спалах домашнього насильства. В умовах ізоляції жінки опиняються замкненими у пастці з партнерами, схильним до жорстокості.

За інформацією Міністерства соціальної політики України, впродовж минулого року кількість звернень щодо домашнього насильства зросла на 66 відсотки. Найбільше прохають про допомогу жінки, але з подібними проблемами також стикаються чоловіки та діти: торік вони становили від загальної кількості звернень 12 і 2 відсотки відповідно. Втім, йдеться лише про задокументовані звернення. Тому насправді ситуація ще гірша.

З вимушеною ізоляцією також пов’язані дистанційна робота та освіта. Остання водночас додала проблем для багатьох батьків і дітей. Крім того, не всі можуть у таких умовах отримати належний рівень знань. Особливо коли йдеться про малозабезпечені родини чи жителів сільських місцевостей, де може взагалі може бути відсутній якісний інтернет-зв’язок.

Однак соціальний психолог Вадим Васютинський розповів виданню «Радіо свобода», що головною проблемою дистанційного навчання є не якість освіти, а питання соціалізації дітей. Також він додає, що надмір негативної інформації та карантинні обмеження вилинули на поведінку та психологію українців: вони стали обережнішими, більш нервовими та самотніми.

Під перших заборон до загрози майбутнього локдауну: коротко про хронологію карантину

Власне все розпочалося 12 березня 2020 року, коли в Україні заборонили відвідувати заклади освіти та проводити масові заходи за участю понад 200 людей. Відповідні обмеження члени Кабміну прийняли напередодні, проголосувавши за першу постанову щодо запобігання поширенню коронавірусу. До речі, саме 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно оголосили про початок світової пандемії COVID-19.

Цей період прикметний тим, що ледь не кожного дня приймалися нові правила. Так, наступним кроком української влади стало закриття державних кордонів з 15 березня. Паралельно у різних частинах країни органи місцевого самоврядування почали приймати власні обмеження. Наприклад, у Хмельницькому вирішили запровадити зміни у роботі медзакладів.

А урядовці продовжували посилювати карантин. З 17 березня вони заборонили приймати відвідувачів у закладах громадського харчування, торгово-розважальних центрах і «закрили» ринки, а з 18 березня — зупинили пасажирські перевезення у будь-якому сполученні.

Непродовольчі ринки часто потерпали від карантинних обмежень, хоча й іноді нехтували ними. Фото: ілюстративне з архіву редакції

Непродовольчі ринки часто потерпали від карантинних обмежень, хоча й іноді нехтували ними. Фото: ілюстративне з архіву редакції

Крім того, 17 березня Верховна Рада України прийняла зміни до чинного законодавства, у яких передбачені й нинішні штрафи за порушення карантину: від 17 тисяч до 34 тисяч гривень. Наприклад, у Хмельницькому перші п’ять протоколів за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил щодо карантину людей) працівники поліції склали 20 березня.

Проте найбільш жорсткий карантин почав діяти з 6 квітня. Українцям заборонили перебувати у громадських місяцях без документів (ця заборона досі у силі), без вдягнених засобів індивідуального захисту (нині це стосується лише перебування у громадських будівлях і транспорті), а також — відвідувати парки, сквери, лісопаркові й прибережні зони, пересуватися вулицями групою у понад дві людини… Послаблювати тотальний локдаун почали з 29 квітня, дозволивши роботу продовольчих ринків. А з 4 травня українці змогли вільно відвідувати парки, літні майданчики кафе та ресторанів. На черзі з 12 травня було відновлення роботи першого громадського транспорту та хмельницького речового ринку.

Далі довгий час вносилися додаткові зміни на державному та місцевих рівнях, які немає сенсу перераховувати. Лише варто розуміти два нюанси: в рамках адаптивного карантину урядовці з 22 травня дозволили регіональним комісіям з ТЕБ і НС приймати власні обмеження, а 22 липня забрали це право. І лише після спротиву «червоним» зонам з боку деяких громад, члени Кабміну 19 вересня вирішили знову враховувати позицію місцевого самоврядування щодо визначення конкретних обмежень.

Така співпраця регіональних і державної комісій з ТЕБ і НС тривала до 11 листопада. Тоді Кабмін вирішив скасувати адаптивний карантин, замінивши його загальнонаціональним. Останній передбачав однакові для всієї країни правила. Більш неоднозначним рішенням стало запровадження карантину вихідного дня. Він діяв лише три тижні: з 14 до 29 листопада. Однак встиг викликати незадоволення у частини населення. Як наслідок, Верховна Рада зобов’язала Кабмін завчасно інформувати українців про майбутнє посилення карантину.

А посилений карантин або ж січневий локдаун, також названий «зимовими канікулами заради безпеки», почав діяти після завершення різдвяних свят. Попри численні звернення з боку органів місцевого самоврядування, додаткові заборони діяли з 8 січня вже 2021 року до 24 січня включно.

Поділ України на «кольорові» зони карантину станом на 11 березня. Інфографіка: МОЗ

Поділ України на «кольорові» зони карантину станом на 11 березня. Інфографіка: МОЗ

І ось маємо вже нинішній формат адаптивного карантину з поверненням до поділу країни на «зелені», «жовті», «помаранчеві» та «червоні» зони, але з дещо зміненими правилами. Саме деякі їх нюанси викликають невдоволення в очільників громад. Наприклад, його нещодавно розкритикував Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. Він переконаний, що неправильно приймати однакові обмеження для всієї області та не брати до уваги думку органів місцевого самоврядування.

Також нині над Україною нависла загроза нового локдауну. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 4 березня заявив про початок в країні третьої хвилі пандемії коронавірусу. Тому він не виключає запровадження нового жорсткого карантину, хоча поки не називає конкретних дат і зізнається, що особисто не хоче повернення до локдауну.

Проте точно відомо, що востаннє уряд продовжив дію карантину до кінця квітня й можна не сумніватися, що його продовжать далі…

Читайте також: Вакцини від коронавірусу: відмінності між препаратами, які має отримати Україна

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую