Підсумки 2020 року: наслідки головних подій

Минулий 2020 рік видався важким для України та Хмельниччини зокрема. До війни на сході країни, стихійних лих, авіакатастроф додалася й світова пандемія COVID-19. Удар, завданий коронавірусом, варто оцінювати не лише забраними хворобою життями, а й економічними та соціальними наслідками запровадження карантину. Для нашої країни з огляду на значні борги перед міжнародними кредиторами, проведення адміністративно-територіальної та медичної реформ падіння економіки потенційно може мати загрозливі наслідки. Відтак події 2020 року викликають більше питань, ніж однозначних відповідей. Тому кореспонденти сайту «Є» спробували дослідити найважливіші події року та зрозуміти їхні потенційні наслідки.

Падіння економіки та неготовність до нових викликів: наслідки коронавірусної кризи

За китайським календарем 2020-й став роком Щура, однак його можна сміливо назвати й роком коронавірусу. Поширення COVID-19 вплинуло майже на кожну країну. Наприклад, рейтингове агентство «Fitch Ratings» спрогнозувало, що через пандемію падіння світової економіки становить 3,7 відсотка.

На перший погляд, це абстрактні цифри. Однак вони мають безпосередній вплив на людей. Через дію карантину хтось міг втратити роботу чи бізнес, інші були змушені сидіти вдома, менше заробляти й відповідно витрачати.

Відновлення економічної активності у світі передбачають лише зсередини 2021 року. Це пов’язують зі зростанням вакцинування населення та збільшенням соціальних контактів. Однак деякі експерти мають песимістичніші прогнози.

Наприклад, у листопаді під час Міжнародного форуму «Креативна Україна» американський філософ і політичний економіст Френсіс Фукуяма заявив, що нинішня пандемія коронавірусу матиме неочікувані наслідки, які проявляться через роки. Вони стосуються не лише економіки, а й політики. За його словами, влада деяких країн, наприклад Угорщини та Китаю, використала епідеміологічну загрозу для розширення свого впливу та придушення опозиції. Також філософ провів паралелі між можливим впливом на майбутнє нинішньої економічної кризи та Великою депресією, яка розпочалася восени 1929 року й стала однією з причин утвердження фашистських режимів.

А почалася історія цьогорічної пандемії у грудні 2019-го. На той час новий невідомий вірус спричинив спалах хвороби у 12-мільйонному китайському місті Ухань. Далі коронавірус потрапив до Таїланду, Японії, Південної Кореї та США й почав розповсюджуватися світом.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

В Україні про необхідність підготовки до можливого спалаху почали говорити у січні. Однак важко сказати, наскільки серйозно представники державної влади оцінювали потенційну загрозу. Зіштовхнувшись з COVID-19, вітчизняна медична система виявилася не надто готовою до нових викликів. Спершу в лікарнях взагалі бракувало достатньої кількості засобів індивідуального захисту. А про забезпечення киснем 80 відсотків ліжок призначених для лікування інфікованих коронавірусом пацієнтів міністр охорони здоров’я Максим Степанов прозвітував лише наприкінці року…

Перший випадок COVID-19 в Україні підтвердили 3 березня у Чернівцях. Коронавірус виявили у місцевого жителя, якого госпіталізували до лікарні невдовзі після його повернення з Європи. А перший летальний випадок, пов’язаний з COVID-19, зафіксували 13 березня у Радомишлі Житомирської області. Там померла 71-річна жінка, яка до того подорожувала у Польщу.

На Хмельниччині перший лабораторно підтверджений випадок захворювання на COVID-19 зафіксували в обласному центрі 27 березня. Інфікованою виявилася молода хмельничанка, яка 15-16 березня поїхала подорожувати Європою. А новина про перші два одужання на території області надійшла 10 квітня. Того ж дня було підтверджено й перший летальний випадок. Коронавірус посмертно встановили у 67-річної санітарки Хмельницької районної лікарні. Жінка померла 8 квітня, лікуючись у цьому ж медзакладі.

Ще до запровадження весняного локдауну на Хмельниччині почали періодичного проводити дезінфекцію ринків. Фото: з архіву редакції

Загалом на початку поширення коронавірусу Україною кожен новий випадок інфікування, тим паче — летальний випадок, мав ефект вибуху бомби. У соціальних мережах навіть ширилися думки, що влада приховує реальну ситуацію та занижує кількість хворих. Стався й сплеск фейків, пов’язаних з коронавірусом. Тоді ж COVID-19 часто  порівнювали з епідемією іспанки, яка розпочалася у 1918 році та за різними підрахунками забрала від 20 до 100 мільйонів життів. Однак такі панічні настрої з часом стихли.

Натомість під впливом жорсткого весняного карантину та не надто стрімкого росту захворюваності все більше українців почали ставити під сумнів небезпечність коронавірусу. Дехто навіть взагалі заперечував існування хвороби. Такі настрої протрималися усе літо. Восени, коли рівень захворюваності в Україні почав стрімко рости, скептики перестали писати у соцмережах: «назвіть хоч одного свого знайомого, який захворів на COVID-19». Виявилося, що таких людей багато…

Початком дії карантину в Україні стало 12 березня. Спершу закрилися заклади освіти. З 15 березня Кабмін закрив державний кордон, а далі урядовці почали все більше посилювати обмеження: заборонили пасажирські перевезення, приймання відвідувачів закладами громадського харчування, непродовольчими магазинами та ринками… Дійшло й до заборони відвідувати парки, сквери, дитячі та спортивні майданчики. Послаблення таких заходів урядовці почали запроваджувати лише після 24 квітня. Далі ледь не кожен тиждень правила карантину змінювалися та впливали на всі сфери життя. Найперше, на економіку. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Як вказано у пояснювальній записці до проєкту державного бюджету на 2021 рік, в Україні відновлення дрібної торгівлі розпочалося лише у травні. За підсумками січня-липня загалом по країні пасажирообіг знизився на 56,2 відсотка, промисловість впала на 7,7 відсотка, сільськогосподарське виробництво — на 11,2 відсотка, будівництво — на 4,6 відсотка, а експорт товарів зменшився на 7,5 відсотків та становив 24,5 мільярди доларів.

Коронавірусна криза вплинула й на економіку Хмельницького. Згідно з пояснювальною запискою до проєкту бюджету міської громади, місцеві промислові підприємства впродовж січня-серпня 2020 року реалізували свою продукцію на понад 8 мільярдів 452 мільйонів гривень, що на 14,3 відсотка менше, ніж в аналогічному періоді 2019-го. Зокрема, це пов’язано зі скороченням експорту місцевих товарів на 16,3 відсотка. Впродовж січня-серпня він становив 58,2 мільйона доларів. Попри це надходження до міської скарбниці від малого та середнього бізнесу у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року зросли на 21 мільйон гривень і таким чином склали понад 522 мільйонів гривень.

Впродовж року хмельничани виходили на мітинги з вимогою скасувати карантин. Фото: з архіву редакції

Карантин також вплинув на зростання безробіття. Про це свідчить статистика Хмельницької обласної служби зайнятості. Впродовж одинадцяти місяців до центрів зайнятості з допомогою звернулося 38 тисяч 900 безробітних жителів області, що на 20 відсотків більше, ніж у 2019 році. Левова частка таких звернень, 21 тисяча 800 людей, припала на період з 12 березня до 11 грудня. Найбільше зростання безробіття спостерігалося: у Хмельницькому — у 2,5 раза, у Старокостянтинівському районі та місті — у 1,8 раза, у Ярмолинецькому районі та місті Кам’янець-Подільському — 1,5 раза.

Але остаточний вплив світової пандемії та карантину на падіння економіки України та територіальних громад у 2020 році можна буде оцінити лише на початку 2021-го. До того ж залишаються відкритим питання, що ж на нас чекатиме у цьому році.

Наразі карантин продовжено до 28 лютого. А на період з 8 до 24 січня включно заплановано його посилення. За останніми прогнозами Національного банку України, запровадження на 16 днів додаткових обмежень матиме незначний вплив на вітчизняну економіку. Однак її повноцінне відновлення очікують лише у 2022-му.

Перший етап вакцинування має охопити лікарів, які надають допомогу хворим на COVID-19, підопічних і працівників інтернатних закладів та військовослужбовців. Інфографіка: пресслужби МОЗ

Під час другого етапу планують вакцинувати решту медиків, людей віком від 80 років та соціальних працівників. Інфографіка: пресслужби МОЗ

На третьому етапі вакцини мають вакцинами мають забезпечити українців віком від 65 до 79 років, правоохоронців та освітян. Інфографіка: пресслужби МОЗ

Четвертий етап повинен охопити людей віком 60-64 років, громадян зі супутніми захворюваннями та інші групи населення, які перебувають у зоні ризику. Інфографіка: пресслужби МОЗ

Для інших категорій населення призначений п’ятий етап вакцинування. Інфографіка: пресслужби МОЗ

Викликає питання й те, коли саме Україна отримає вакцини від коронавірусу. У Міністерстві охорони здоров’я планують вакцинувати 12 пріоритетних груп громадян, що становить половину населення країни. Цей процес розділили на п’ять етапів. Першу партію вакцин, тобто п’ять відсотків від загальної кількості, урядовці обіцяють отримати на початку 2021 року.

Втім, міністр Максим Степанов заявляв, що для забезпечення вакцинування у бюджет необхідно закласти понад 15 мільярдів гривень. Наразі у державній скарбниці під ці потреби передбачили 2 мільярди 600 мільйонів гривень.

Від переробки сміття до хмельницьких апаратів штучного дихання: перспективи Хмельниччини

Для Хмельницької області 2020 рік також можна назвати доленосним у реалізації кількох важливих проєктів. Наприклад, будівництво сміттєпереробних заводів. Поки що за часи незалежності в Україні не створили жодного подібного підприємства. Однак Хмельниччина вже зрушилася з мертвої точки й у найближчі роки в області можуть відкрити два сміттєпереробні заводи: у Хмельницькому та Кам’янці-Подільському.

Хмельницький наблизився до реалізації такого задуму 7 жовтня. Саме того дня представники місцевої влади підписали остаточні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку. Згідно з ними, місто отримає 28 мільйонів 500 тисяч євро кредиту на 13 років під 5,75 відсотка річних. Ці кошти підуть на будівництво комунального сміттєпереробного заводу, який зможе утилізувати понад 60 відсотків відходів громади. На ньому зі сміття також виготовлятимуть РДФ-паливо, яке заплановано спрямовувати на спалення у Кам’янець-Подільський цементний завод. 

Крім кредиту, Хмельницькому наддадуть п’ять мільйонів євро безповоротного гранту. Його спрямують на відкриття нової черги сміттєзвалища, яке відповідатиме європейським стандартам, і перетворення нинішнього на зелену гору з деревами. Реалізація проєкту триватиме три роки, а старт масштабних робіт запланований на 2021-й.

За п’ять мільйонів євро гранту нинішнє сміттєзвалище у Хмельницькому планують перетворити на зелену гору з деревами. Фото: з архіву редакції

Натомість у Кам’янці-Подільському для розв’язання проблеми побутових відходів вирішили залучили інвестора. Тодішній міський голова Михайло Сімашкевич 8 липня підписав договір з київським ТОВ «Нове будівництво та реконструкція». Згідно з документом, столичній компанії передали в оренду земельну ділянку поблизу місцевого сміттєзвалища. На ній інвестор планує побудувати завод, який перероблятиме 56 тисяч тонн сміття на рік. Зокрема, перетворюватиме відходи на РДФ-паливо, яке спалюватимуть на цьому ж підприємстві для генерування електроенергії. Її ж інвестор продаватиме за зеленим тарифом.

Проєктна вартість цього заводу складає приблизно 18 мільйонів євро. Київська компанія за власні кошти планує завершити його будівництво наприкінці 2021 року. А через 50 років інвестор має передати його у комунальну власність.

Також у 2020 році говорили про перспективу виробництва у Хмельницькому апаратів штучної вентиляції легень. У травні керівництво державного підприємства «Новатор» презентувало розробку працівників заводу. Вони власними силами зробили дешевий неінвазивний апарат ШВЛ, який фактично складається з мішка Амбу та механічної педалі. Хоча такий пристрій не може конкурувати зі сучасними апаратами штучного дихання, а також викликав шквал критики з боку експертів та громадськості, «Новатор» зміг заявити про свою перспективність.

Працівники ДП «Новатор» власними зусиллями розробили неінвазивний апарат ШВЛ, який фактично складається з мішка Амбу та механічної педалі. Фото: з архіву редакції

Як наслідок, 3 грудня представники урядів України та Швейцарії підписали меморандум про співпрацю. На його основі заплановано залучили понад 1 мільйон 600 тисяч доларів гранту. За ці кошти на базі ДП «Новатор» мають збудувати лінію з виробництва сучасних апаратів ШВЛ. Для їх створення використовуватимуть напрацювання Швейцарського федерального технологічного інституту. Коли ж почнеться реалізація такого проєкту, в уряді поки не повідомляли.

Якщо реалізація таких проєктів виглядає більш-менш реалістично, то добудова двох енергоблоків Хмельницької атомічної електростанції все ще залишається під питанням. З одного боку про таку необхідність у вересні говорив Володимир Зеленський і доручив уряду підготувати відповідний законопроєкт, а наприкінці листопада виконувач обов’язків президента НАЕК «Енергоатом» Петро Котін заявив про завершення підготовчого етапу. 

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Щоб почати будівництво згідно зі затвердженим планом, до кінця 2020 року Верховна Рада України мала прийняти озвучений президентом законопроєкт. Однак нардепи так і не розглянули його. Тому без законодавчого затвердження всі плани добудувати енергоблоки Хмельницької АЕС досі залишаються на рівні розмов.

Чи відчують люди наслідки укрупнення районів?

Не менше питань викликають майбутні наслідки адміністративно-територіальної, яка мала продовження у 2020 році. План нового поділу Хмельницької області весь час зазнав змін. Наприклад, деякі нардепи домагалися створити п’ять районів. Зі запропонованими проєктами погоджувалися не всі жителі краю. Так, у червні активісти з Ярмолинеччини та Городоччини в знак протесту вирішили перекрити дорогу.

Зрештою, попри спротив окремих народних обранців, парламент укрупнив Хмельниччину до трьох районів: Шепетівського, Хмельницького та Кам’янець-Подільського. Вибори депутатів до новостворених районних рад пройшли 25 жовтня. А реорганізацію райдержадміністрацій, відстаючи від плану, Кабмін запустив 16 грудня.

Новий поділ Хмельницької області на райони парламент прийняв у липні 2020 року. Фото: з архіву редакції

За словами директора з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука, укрупнення районів для мешканців Хмельниччини не створюватиме жодних проблем. Для більшості людей віддаленість районного центру від їхнього населеного пункту не має грати ролі. Значну кількість функцій, які вони отримували в райцентрах, внаслідок реформи мають перейняти місцеві органи самоврядування.

Однак він зазначив, що парламентська постанова — це лише початок. Укрупнення районів на практиці буде тривалим. Місцеві вибори стали другим етапом, який зафіксував новий поділ. Наразі потрібно завершити реорганізацію РДА. Проте найбільше час займе процес поділу майна між громадами та новоутвореними районами. Тому люди почнуть відчувати якісь зміни ймовірно у 2021 році.

Таким чином 2020 рік був не лише важким, а й сповненим невизначеністю. Тому кореспонденти сайту «Є» бажають, щоб для усіх 2021-й був не роком коронавірусу, карантину та інших проблем, а роком здоров’я, достатку та щасливих подій.

А за актуальними подіями ви можете слідкувати на сайті «Є», зокрема у рубриці «Всі новини Хмельниччини». Знайти цікаві та яскраві відео можна на нашому каналі в ютубі. Також підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах у фейсбуці та інстаграмі.